Меню Закрити

Регламент міської ради

РЕГЛАМЕНТ
Борщівської міської ради восьмого скликання

(нова редакція)

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Борщівська міська рада – представницький орган місцевого самоврядування.
Стаття 2. Місце проведення та мова ведення засідань Ради
Стаття 3. Відкритість і гласність роботи Ради
Стаття 4. Встановлення Державного прапора і Державного герба України та прапора і герба територіальної громади

РОЗДІЛ II. ДЕПУТАТ РАДИ – ПРЕДСТАВНИК ІНТЕРЕСІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ. ПОСАДОВІ ОСОБИ І ОРГАНИ РАДИ

Стаття 5. Правові засади діяльності, набуття і строк повноважень депутат Ради
Стаття 6. Права депутата у Раді, її органах та виборчому окрузі
Стаття 7. Обов’язки депутата у Раді, її органах та виборчому окрузі
Стаття 8. Підзвітність депутатів Ради
Стаття 9. Депутатський запит, депутатське запитання та депутатське звернення
Стаття 10. Депутатські групи
Стаття 11. Депутатські фракції
Стаття 12. Міський голова
Стаття 13. Повноваження Міського голови
Стаття 14. Секретар Ради та його повноваження
Стаття 15. Староста
Стаття 16. Постійні комісії Ради
Стаття 17. Робочі органи сесії Ради
Стаття 18. Виконавчі органи Ради

РОЗДІЛ ІII. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАДИ. СЕСІЇ ТА ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ РАДИ

Стаття 19. Сесійна форма роботи Ради
Стаття 20. Скликання чергових та позачергових сесій Ради.
Стаття 21. Суб’єкти скликання сесій Ради
Стаття 22. Порядок денний сесії
Стаття 23. Суб’єкти права внесення питань на розгляд ради (ініціатори).
Стаття 24. Підготовка питань, що вносяться на розгляд ради
Стаття 25. Попередній розгляд проєктів рішень у постійних комісіях Ради
Стаття 26. Пленарні засідання Ради.
Стаття 27. Правомочність пленарних засідань Ради
Стаття 28. Права та обов’язки головуючого на пленарному засіданні Ради.
Стаття 29. Затвердження порядку денного і внесення до нього змін, послідовність розгляду питань порядку денного
Стаття 30. Доповіді (співдоповіді), виступи, запитання
Стаття 31. Вимоги до виступів на пленарному засіданні Ради.
Стаття 32. Тривалість виступів на пленарному засіданні
Стаття 33. Перерви для узгодження позицій фракцій (груп).
Стаття 34. Порядок голосування.
Стаття 35. Особливості розгляду питання порядку денного «Різне».
Стаття 36. Види та способи голосування
Стаття 37. Рішення Ради.
Стаття 38. Рішення Ради з процедурних питань.
Стаття 39. Набрання чинності рішень Ради.
Стаття 40. Протокол, фонограма пленарного засідання Ради

РОЗДІЛ IV. ПІДГОТОВКА І РОЗГЛЯД ПРОЄКТІВ РЕГУЛЯТОРНИХ АКТІВ МІСЬКОЇ РАДИ

Стаття 41. Підготовка і розгляд проєктів регуляторних актів Ради
Стаття 42. Процедура розгляду регуляторного акта
Стаття 43. Особливості організації та проведення сесій Борщівської міської ради в умовах надзвичайних ситуацій та/або надзвичайного стану

РОЗДІЛ V. ЕТИКА, ДИСЦИПЛІНА, КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ ТА ЗАХОДИ ВПЛИВУ

Стаття 44. Норми депутатської етики та дисципліна
Стаття 45. Заходи впливу за порушення вимог Регламенту

РОЗДІЛ VI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ. ПОВНОТА ТА ДІЙСНІСТЬ РЕГЛАМЕНТУ

Стаття 46. Прийняття Регламенту та внесення змін до нього
Стаття 47. Повнота та дійсність Регламенту


РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 Стаття 1. Борщівська міська рада – представницький орган місцевого самоврядування.

1. Борщівська міська рада (далі – Рада) – представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», статутом територіальної громади міста Борщева, Європейською хартією місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами та цим Регламентом.

Рада є юридичною особою, має власну гербову печатку, рахунки в банках, символіку, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, бути позивачем і відповідачем у суді та мати всі інші притаманні юридичній особі ознаки.

Рада здійснює право суб’єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальної громади міста Борщева.

2. Регламент Борщівської міської ради восьмого скликання (далі – Регламент) встановлює порядок діяльності ради, скликання сесій ради, підготовки і розгляду питань, прийняття рішень Ради, порядок роботи сесії Ради, порядок проведення пленарних засідань сесій ради, порядок затвердження структури виконавчих та інших органів ради, порядок їх формування, обрання та затвердження посадових осіб ради, порядок формування та організації роботи постійних комісій, тимчасових контрольних комісій та інших органів Ради, порядок участі депутатських фракцій і груп у роботі та інші процедури, які випливають з повноважень ради, встановлених Конституцією і законами України.

3. Загальний склад Ради восьмого скликання – 26 (двадцять шість) депутатів.

4. Дотримання цього Регламенту є обов’язковим для всіх депутатів Ради, Борщівського міського голови (надалі – Міський голова), Секретаря Ради, органів Ради (тимчасових контрольних та постійних депутатських комісій, депутатських груп і фракцій), членів територіальної громади, інших фізичних та юридичних осіб.

Стаття 2. Місце проведення та мова ведення засідань Ради

1. Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань, а також засідань постійних комісій ради. 

Пленарні засідання Ради, як правило, проводяться у сесійній залі Ради по вул. Шевченка, 20А у м. Борщеві.

2. Пленарні засідання Ради можуть також проводитися в іншому місці за рішенням Ради, прийнятим на її засіданні більшістю депутатів від загального складу Ради у встановленому цим Регламентом порядку.

3. Розміщення депутатів у сесійній залі визначається рішенням ради, у якому за кожною фракцією, депутатською групою та за позафракційними депутатами закріплюються робочі місця із зазначенням ряду та місця. Відлік рядів починається від президії, нумерація місць  ведеться зліва  направо.

4. Робота Ради та її діловодство здійснюється українською мовою.

 Стаття 3. Відкритість і гласність роботи Ради

1. Рада, як представницький орган місцевого самоврядування, керується у своїй роботі принципами гласності, підзвітності та відповідальності перед територіальною громадою.

2. Прозорість та відкритість роботи Ради забезпечується через розміщення на офіційному сайті Ради усієї відкритої інформації, зокрема:

2.1. Інформації про депутатів Ради:

– відомостей про усіх депутатів Ради;

– контактних даних депутатів Ради та графіку і місця приймання виборців;

– партії,  від яких обрані депутати, та їх приналежність до фракцій і груп в Раді.

2.2. Інформації про пленарні засідання сесій Ради:

– оголошення про дату скликання сесії Ради;

– проєкти порядку денного та проєкти усіх рішень, що виносяться на розгляд Ради;

– результати реєстрації депутатів перед пленарним засіданням Ради;

– результати поіменного голосування по кожному питанню порядку денного, окрім результатів таємного голосування та голосування в закритому режимі;

–  рішення, прийняті Радою.

2.3. Інформації про роботу постійних і тимчасових контрольних комісій Ради:

– текст положення про постійні комісії Ради;

– персональний склад постійних комісій Ради із зазначенням голови, заступника та секретаря комісії і їх контактних телефонів;

– графік засідань комісій перед кожною сесією Ради;

– висновки і рекомендації постійних комісій Ради;

– звіти про роботу тимчасових контрольних комісій Ради.

3. Відповідальний структурний підрозділ апарату Ради та виконавчого комітету (далі – Відповідальний підрозділ)у 3-денний термін після підписання Міським головою надсилає для публікації визначені Радою рішення міської Ради у встановлених Радою засобах масової інформації.

4. Відповідальний підрозділ постійно інформує громадськість через засоби масової інформації та офіційний сайт Ради про діяльність керівництва та депутатів Ради. 

Відповідальні працівники апарату Ради та її виконавчого комітету зобов’язані на вимогу депутата Ради розповсюдити інформацію про проведені ним заходи чи ініційовані ним проєкти рішень.

5. Відповідальний підрозділ здійснює прийом письмових звернень до депутатів. 

Особистий прийом громадян депутати Ради можуть проводити в адміністративних приміщеннях Ради, не перешкоджаючи поточній діяльності працівників апарату Ради та виконавчого комітету, інших виконавчих органів. 

Відповідальний підрозділ допомагає громадянам в користуванні офіційним сайтом  Ради.

6. Для забезпечення участі громади у прийнятті рішень Рада залучає громадян до процесу вивчення конкретних питань та підготовки проєктів рішень по них. Для цього інформація про питання, що виносяться на розгляд постійних та тимчасових контрольних комісій і засідань Ради попередньо оприлюднюється на офіційному сайті Ради.

7. Громадські об’єднання, органи самоорганізації населення, ініціативні групи, які виявляють бажання взяти участь у вивченні та обговоренні конкретного питання направляють в Раду відповідне звернення з мотивацією своєї участі. Міський голова або Секретар Ради, розглянувши таке звернення, приймає рішення про форму участі зацікавлених осіб у розгляді конкретного питання (організовує окрему зустріч чи круглий стіл, запрошує на засідання профільної постійної чи тимчасової контрольної комісії, запрошує на пленарне засідання сесії Ради).

8. Відкритість засідань Ради забезпечується шляхом присутності представників засобів масової інформації, запрошених осіб, почесних гостей і членів територіальної громади у встановленому цим Регламентом порядку на пленарному засіданні Ради та засіданнях її органів.

9. Організація висвітлення діяльності Ради, її органів та посадових осіб покладається на визначений Радою підрозділ апарату Ради та виконавчого комітету для висвітлення її діяльності.

10. Гласність засідань Ради забезпечується шляхом проведення у залі засідань фотозйомки та звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також, за рішенням Ради, транслювання засідань по радіо, через гучномовці за межі будинку Ради. Засідання ради можуть транслюватися он-лайн в мережі Інтернет, на офіційному сайті Борщівської міської ради (www.www.borschivrada.gov.ua). У такому випадку на офіційному сайті Ради зберігається у вільному доступі архів відеотрансляцій. 

Всі рішення Ради підлягають обов’язковому оприлюдненню шляхом розміщення на офіційному сайті Борщівської міської ради, крім тих, що містять таємну інформацію та інформацію з обмеженим доступом (стосовно таких рішень публікується дата, номер та назва).

11. Прозорість в роботі Ради також забезпечується через створення можливостей присутності громадян на пленарних засіданнях сесій Ради та постійних комісій. Кожен громадянин має право безперешкодно відвідувати засідання органів Ради за умови дотримання ним встановленого порядку та режиму.

Право члена територіальної громади бути присутнім на пленарному засіданні Ради може бути обмежено лише за умов відсутності вільних місць або відповідно до закону в інтересах нерозголошення конфіденційної інформації про особу, інформації з обмеженим доступом, державної чи іншої таємниці, що охороняється законом.

12. Якщо громадянин має намір виступити перед депутатами з приводу окремого обговорюваного питання, то він повинен попередньо поінформувати про це головуючого на пленарному засіданні Ради, голову постійної чи тимчасової контрольної комісії на засіданнях цих комісій. За умови прийняття процедурного рішення про надання слова запрошеному, головуючий надає йому слово для виступу. 

13. Місця для депутатів Ради відводяться в залі засідань окремо від місць для інших осіб, присутніх на пленарному засіданні, і не можуть бути зайняті іншими особами. Під час засідання Ради особи, які не є її депутатами (за винятком технічних працівників), не повинні знаходитися у частині сесійного залу, що призначена для розміщення депутатів.

Стаття 4. Встановлення Державного прапора і Державного герба України та прапора і герба територіальної громади

  1. На будинку Ради встановлюється постійно піднятий Державний прапор України.
  2. На час пленарних засідань Ради у сесійному залі (іншому місці проведення пленарного засідання) встановлюються Державний прапор і Державний герб України та прапор і герб територіальної громади (за наявності). Порядок використання прапора та герба територіальної громади може встановлюватись за рішенням Ради окремим положенням.

 РОЗДІЛ II. ДЕПУТАТ РАДИ – ПРЕДСТАВНИК ІНТЕРЕСІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ. ПОСАДОВІ ОСОБИ І ОРГАНИ РАДИ

 Стаття 5. Правові засади діяльності, набуття і строк повноважень депутат Ради

1. Порядок  діяльності  депутата  Ради,    його  права,  обов’язки  та    повноваження  регламентуються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в  Україні»,  Законом  України  «Про  статус  депутатів  місцевих  рад»,  «Про  службу  в  органах  місцевого самоврядування», «Про запобігання корупції»,  «Про доступ до публічної  інформації», іншими законами України та цим Регламентом.  

2. Депутат Ради набуває своїх повноважень внаслідок обрання його до Ради на основі  загального,  рівного  і  прямого  виборчого  права  при  таємному  голосуванні  на  відповідних  місцевих виборах. 

Повноваження депутата можуть бути припинені достроково та його можна достроково відкликати за народною ініціативою відповідно до Закону України «Про  статус  депутатів  місцевих  рад». 

3. Повноваження  депутата  Ради  починаються  з  моменту  офіційного  оголошення  підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією в день відкриття першої  сесії  Ради  і  закінчуються  в  день  відкриття  першої  сесії  цієї  Ради  нового  скликання,  крім  передбачених Законом України «Про  статус депутатів  місцевих рад» випадків дострокового припинення повноважень депутата Ради.

4. Депутат  Ради  є  повноважним  і  рівноправним  членом  Ради  як  представницького  органу місцевого самоврядування.   

Стаття 6. Права депутата у Раді, її органах та виборчому окрузі

1. Депутат Ради наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності Ради та її органів.

Повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про статус  депутатів  місцевих  рад», іншими законами.

2. Депутат Ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях Ради та її органів, до складу яких його обрано. Кожен депутат у Раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат Ради, який не входить до складу певного органу Ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.

3. Депутат Ради має право:

3.1. обирати і бути обраним до органів Ради;

3.2.офіційно представляти виборців у Раді та її органах, органах державної влади, установах, організаціях, на підприємствах незалежно від форм власності;

3.3. пропонувати питання для розгляду їх Радою та її органами;

3.4. вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань Ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;

3.5. вносити на розгляд Ради та її органів пропозиції з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю;

3.6. вносити на розгляд Ради та її органів проєкти рішень з питань, що належать до їх компетенції, поправки до них;

3.7. висловлюватися щодо персонального складу утворюваних Радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Радою;

3.8. порушувати питання про недовіру Міському голові, розпуск органів, утворених Радою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування;

3.9. брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні;

3.10. вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні Ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних Раді, а також з питань, що віднесені до компетенції Ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території;

3.11. порушувати у Раді та її органах питання про необхідність перевірки роботи підзвітних та підконтрольних Раді органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності;

3.12. виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, надавати інформацію;

3.13. ознайомлюватися з текстами виступів у фонограмах чи протоколах засідань Ради та її органів;

3.14. оголошувати на засіданнях Ради та її органів тексти звернень, заяв, пропозицій як власних, так і від депутатських фракцій (груп) та громадян або їх об’єднань, якщо вони мають суспільне значення;

3.15. об’єднуватися з іншими депутатами Ради у депутатські групи, фракції, які діють відповідно до Регламенту;

3.16. на невідкладний прийом посадовими особами Ради та місцевих органів виконавчої влади, керівниками підприємств, установ, та організацій незалежно від форм власності, розташованих на території міста, з питань депутатської діяльності;

3.17.оприлюднювати результати власної депутатської діяльності, роз’яснювати свою позицію та інформувати про роботу Ради в порядку, встановленому Радою;

3.18. знайомитися з будь-якими офіційними документами, які зберігаються у відповідних органах місцевого самоврядування територіальної громади, та робити виписки, копіювання цих документів;

3.18. на сприяння з боку місцевих  органів   виконавчої   влади,   органів   місцевого самоврядування,  їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм  власності  шляхом  надання  приміщень для проведення прийому громадян, зустрічей з виборцями та звітів перед виборцями.

4. Депутат Ради може передати головуючому тексти свого невиголошеного виступу, пропозицій і зауважень з обговорюваного питання для включення до протоколу засідання Ради або її органу, в якому він бере участь.

5. Сесійні та позасесійні форми роботи депутата у Раді та її органах визначаються цим Регламентом та чинним законодавством України.

Діяльність депутата в Раді включає:  

а) участь у пленарних засіданнях Ради;  

б)  участь  у  засіданнях  постійних  комісій,  тимчасових  контрольних  комісій  Ради,  їх  підкомісій та робочих груп, до яких він обраний, з правом вирішального голосу, а у засіданні  будь-яких інших комісій – з правом дорадчого голосу;  

в) виконання доручень Ради та її органів;  

г) роботу над проєктами рішень, документами Ради та виконання інших депутатських  повноважень у складі депутатських фракцій та груп чи індивідуально;  

Стаття 7. Обов’язки депутата у Раді, її органах та виборчому окрузі

1. Депутат Ради зобов’язаний:

1.1. дотримуватись Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту Ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності Ради та її органів;

1.2. брати участь у роботі сесій Ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, сприяти виконанню їх рішень;

1.3. виконувати доручення Ради та її органів; інформувати їх про виконання доручень;

1.4.підтримувати зв’язок з виборцями, територіальною громадою, трудовими колективами і громадськими організаціями, іншими підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форми власності, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади;

1.5. не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців про роботу Ради та її органів, про виконання планів і програм економічного і соціального розвитку, інших місцевих програм, місцевого бюджету, рішень Ради і доручень виборців;

1.6. брати участь у громадських слуханнях з питань, що стосуються його виборчого округу, в організації виконання рішень ради та її органів, доручень виборців, у масових заходах, що проводяться органами місцевого самоврядування на території громади або виборчого округу;

1.7. вивчати громадську думку, потреби територіальної громади, інформувати про них Раду та її органи, брати безпосередню участь у їх вирішенні;

1.8. вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом громадян, розглядати пропозиції, звернення, заяви і скарги членів територіальної громади, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення;

1.9. періодично, але не менше 1 (одного) разу на рік, звітуватись перед виборцями та Радою про свою роботу. Звітування здійснюється депутатом із дотриманням вимог ст. 16 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” та вимог цього Регламенту.

2.   Депутат   Ради   зобов’язаний   зареєструватися   і   бути   присутнім   на   пленарних  засіданнях Ради та засіданнях її органів, до яких його обрано.

3. Депутат Ради також повинен неухильно виконувати обов’язки депутата у порядку, встановленому чинним законодавством.

4. Депутати ради зобов’язані регулярно проводити зустрічі із виборцями. Такі зустрічі можуть організовуватись як на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форми власності, так і в громадських місцях та під час публічних зібрань громадян. Про час та місце проведення таких зустрічей депутат може повідомити Відповідальний підрозділ, який в свою чергу забезпечує розміщення відповідної інформації на офіційному сайті.

Результати таких зустрічей, конкретні пропозиції та проблеми, що були порушені громадянами можуть розглядатися депутатами на засіданнях постійних комісій та пленарних засіданнях Ради.

Стаття 8. Підзвітність депутатів Ради

1. Кожен депутат Ради зобов’язаний періодично, але не рідше одного разу на рік, звітувати про свою роботу перед виборцями та об’єднаннями громадян.

2. Звітування депутатів, зокрема, реалізовується через:

публікацію тексту звіту на офіційному сайті Ради;

публічні зустрічі з виборцями.

3.Рада, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності зобов’язані сприяти депутатам Ради в організації їх звітів (зустрічей) перед (з) виборцями шляхом надання приміщень, інформаційних та інших довідкових матеріалів, необхідних депутату Ради, на прохання депутата здійснювати інші заходи, пов’язані з проведенням його звіту (зустрічі) перед (з) виборцями, у тому числі сприяти оповіщенню виборців про час і місце його (її) проведення.

4. Депутат Ради має право інформувати Раду та її виконавчі органи про результати обговорення його звіту, зауваження і пропозиції, висловлені виборцями на адресу Ради та її органів, а також про доручення, дані депутатові у зв’язку з його депутатською діяльністю.

Стаття 9. Депутатський запит, депутатське запитання та депутатське звернення.

1. Депутатський запит – це підтримана Радою вимога депутата до посадових осіб Ради і її органів, Міського голови, керівників підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання Ради.

2. Депутатське запитання – це засіб одержання депутатом Ради інформації або роз’яснення з тієї чи іншої проблеми. Відповідь на запитання може бути оголошена на сесії Ради або дана депутату Ради в індивідуальному порядку. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення по ньому не приймається.

3. Депутатське звернення – викладена у письмовій формі вимога депутата Ради з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю, до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз’яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

4. Порядок розгляду депутатського запиту, депутатського запитання та депутатського звернення встановлюється чинним законодавством України.

5. При здійсненні депутатських повноважень депутат Ради має право на невідкладний прийом посадовими особами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств установ та організацій, а також право вимагати припинення порушень законності і відновлення правопорядку.

 Стаття 10. Депутатські групи.

1. Депутати можуть об’єднуватись в депутатські групи для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень, за спільністю проблем, які вони вирішують, або іншими ознаками. Повноваження депутатських груп є похідними від повноважень депутата Ради. Членство депутата Ради в депутатській групі не звільняє його від персональної відповідальності за здійснення своїх депутатських повноважень.

2. Депутатська група може бути утворена в будь-який час протягом строку повноважень Ради даного скликання за рішенням зборів депутатів, які виявили бажання увійти до її складу. Депутатська група складається не менш як з 3 (трьох) депутатів Ради. Депутати, які входять до складу депутатської групи на зборах, обирають голову депутатської групи.

3. Депутатська група реєструється Радою за поданням голови депутатської групи, до якого додається підписане депутатами цієї групи письмове повідомлення про сформування депутатської групи із зазначенням її назви, персонального складу та партійної належності членів групи, прізвища, імені та по батькові голови депутатської групи та депутатів, які уповноважені представляти групу. 

Після відповідного оформлення повідомлення, підписаного усіма учасниками групи, про утворення депутатської групи головуючий на пленарному засіданні Ради інформує депутатів Ради про реєстрацію такої депутатської групи, її кількісний та персональний склад.  

У разі змін у персональному та кількісному складі групи або її розформуванні, головуючий на пленарному засіданні Ради інформує депутатів Ради.

4. Депутатські групи мають право:

4.1. на пропорційне представництво в постійних і тимчасових контрольних комісіях Ради. Депутат, який одночасно є членом депутатської фракції та депутатської групи самостійно визначає у депутатській фракції чи групі має враховуватись його кандидатура для пропорційного представництва;

4.2. попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує Рада;

4.3. на гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні Ради з кожного питання порядку денного сесії Ради;

4.4. об’єднувати зусилля з іншими групами, фракціями для створення більшості в Раді чи опозиції;

4.5. на обов’язкове оголошення перерви у пленарному засіданні Ради перед голосуванням щодо будь-якого конкретного питання порядку денного для проведення консультацій та узгодження позиції членів депутатської групи;

4.6. інші права, передбачені законами України.

5. Депутатські групи можуть утворюватися на визначений ними період, але не більше ніж на строк повноважень Ради. Діяльність депутатської групи припиняється згідно законодавства  у наступних випадках:

5.1. у разі вибуття окремих депутатів Ради, внаслідок чого її чисельність стає меншою, ніж встановлено частиною другою цієї статті;

5.2. у разі прийняття депутатами Ради, які входять до її складу, рішення про розпуск депутатської групи;

5.3 після закінчення строку, на який депутати Ради об’єдналися в депутатську групу, або строку повноважень Ради.

Стаття 11. Депутатські фракції

1. Депутати мають право об’єднуватись у депутатські фракції. Депутатські фракції Ради формуються на партійній основі депутатами Ради. 

Депутати, які входять до складу депутатської фракції, на зборах обирають голову депутатської фракції. 

Депутатська фракція складається не менш як з 3 (трьох) депутатів Ради.

2. Депутат Ради може входити до складу лише однієї депутатської фракції. 

Після відповідного оформлення повідомлення, підписаного усіма учасниками, головуючий на пленарному засіданні Ради інформує депутатів Ради про реєстрацію такої депутатської фракції, її кількісний та персональний склад. 

У разі змін у персональному та кількісному складі фракції або її розформуванні, головуючий на пленарному засіданні Ради інформує депутатів Ради.

3. Депутатські фракції мають право:

3.1. на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях Ради;

3.2. попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує Рада;

3.3. на гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні Ради з кожного питання порядку денного сесії Ради;

3.4. об’єднувати зусилля з іншими групами, фракціями для створення більшості в Раді чи опозиції;

3.5. на обов’язкове оголошення перерви у пленарному засіданні Ради перед голосуванням щодо будь-якого конкретного питання порядку денного для проведення консультацій та узгодження позиції членів депутатської фракції при розгляді одного питання може бути оголошено не більше ніж дві перерви підряд;

3.6. здійснювати інші права, передбачені законами України.

Стаття 12. Міський голова.

1. Міський голова є головною посадовою особою Борщівської міської територіальної громади.

2. Міський голова обирається територіальною громадою у порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.

3. Повноваження Міського голови починаються з моменту оголошення міською виборчою комісією на пленарному засіданні Ради рішення про його обрання і закінчуються у момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи, крім випадків дострокового припинення його повноважень.

4. При здійсненні наданих повноважень Міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним – перед Радою.

5. На вимогу не менше половини депутатів за рішенням Ради Міський голова зобов’язаний прозвітувати перед Радою про роботу виконавчих органів Ради у визначений Радою термін.

Стаття 13. Повноваження Міського голови.

1. Міський голова очолює виконавчий комітет, головує на пленарних засіданнях ради (крім випадків, передбачених частиною 11 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та цим Регламентом) та очолює її  як юридичну особу.

2. Повноваження Міського голови, визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами, статутом територіальної громади та цим Регламентом.

Міський голова:

1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;

3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

4) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради;

5) вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради;

6) вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету;

7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;

8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;

9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

10) призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України “Про культуру”;

11) скликає загальні збори громадян за місцем проживання;

12) вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;

13) вносить на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;

14) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету;

15) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;

16) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

17) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів;

18) укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;

19) веде особистий прийом громадян;

20) забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об’єднань;

 21) бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”;

22) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;

23) видає розпорядження у межах своїх повноважень;

3. Міський голова може в установленому законом порядку зупинити дію рішень ради та її  виконавчого комітету.

4. На Міського голову поширюються повноваження та гарантії  депутатів, передбачені Законом України «Про статус депутатів місцевих рад». 

При встановленні результатів голосування до загального складу ради включається голос Міського голови, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

5. Міський голова у межах своїх повноважень видає розпорядження та доручення, а також у строки, передбачені чинним законодавством, підписує рішення Ради та її виконавчого комітету.

6. Повноваження Міського голови достроково припиняються у випадках і порядку, передбачених чинним законодавством.

7. На Міського голову поширюються обмеження, визначені законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про запобігання корупції».

 Стаття 14. Секретар Ради та його повноваження

1. Секретар Ради є посадовою особою Ради і здійснює свої повноваження відповідно до чинного законодавства та цього Регламенту.

2. Секретар Ради обирається за пропозицією Міського голови з числа її  депутатів на строк повноважень ради та працює в ній на постійній основі.

Обрання за пропозицією Міського голови на посаду Секретаря Ради та звільнення його з посади відбувається за рішенням ради, прийнятим шляхом таємного голосування більшістю депутатів від загального складу ради.

У випадках, передбачених законом, пропозиція щодо кандидатури Секретаря Ради може вноситися на розгляд Ради не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради.

3. Повноваження секретаря Ради, визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими нормативно-правовими актами, Статутом територіальної громади, цим Регламентом.

Секретар Ради:

1) у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови;

2) скликає сесії ради у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;

3) веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону;

4) організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації” та інших законів;

5) забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”, забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності;

6) за дорученням сільського, селищного, міського голови координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;

7) сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;

8) організує за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов’язаних з підготовкою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;

9) забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов’язаних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;

10) вирішує за дорученням сільського, селищного, міського голови або відповідної ради інші питання, пов’язані з діяльністю ради та її органів.

4.  Секретар  ради  за  пропозиціями  відповідних  комісій  ради  організовує  планування  роботи з підготовки проєктів рішень ради і, враховуючи висновки профільних комісій про  готовність  проєктів  рішень  та  інших  актів  до  розгляду,  вносить  відповідні  пропозиції  на  розгляд Борщівського міського голови.  

5. На секретаря Ради поширюються обмеження, визначені законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про запобігання корупції».

6. Повноваження Секретаря Ради можуть бути достроково припинені за рішенням Ради.

Стаття 15. Староста

1. Староста затверджується міською радою на строк її повноважень за пропозицією Міського голови.

2. Староста є членом виконавчого комітету Ради за посадою і працює в ньому на постійній основі.

3. Порядок організації роботи старости та його повноваження визначається Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, іншими законами, а також Положенням про старосту, затвердженим Радою.

4.При здійсненні наданих повноважень староста є відповідальний і підзвітний раді та підконтрольний Міському голові. Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед Радою, а на вимогу не менш як третини депутатів – у визначений Радою термін.

5. Повноваження старости можуть бути достроково припинені за рішенням Ради.

Стаття 16. Постійні комісії Ради.

1. Постійні комісії Ради є органами Ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень Ради, її виконавчого комітету. 

Постійні комісії Ради у своїй роботі керуються Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні” та “Про статус депутатів місцевих рад”, Положенням про постійні комісії Борщівської міської ради.

2. Постійні комісії обираються Радою на строк її повноважень. 

Кількість  членів постійної комісії  не  може  бути  більшою від  третини  складу  ради  та  меншою  трьох  депутатів  ради.  

Повноваження  постійних  комісій  ради,  порядок  їх  створення  та  діяльності  визначаються  чинним  законодавством,  цим  Регламентом  та  затвердженим рішенням Ради Положенням  про  постійні комісії ради.

3. Постійна комісія діє у складі голови та членів комісії. Голова та члени постійної комісії обираються Радою. Всі інші питання роботи комісії, в т.ч. обрання заступника голови та секретаря, вирішуються відповідною постійною комісією самостійно.

4. Постійні комісії є підзвітними Раді та відповідальними перед нею.

5. Депутати зобов’язані увійти до складу однієї з постійних комісій, брати участь у її роботі. Депутати можуть бути обрані, переведені (виведені зі складу однієї з постійних комісій Ради та введені в склад іншої постійної комісії Ради) за рішення Ради. Питання про переведення депутата в іншу комісію можуть бути ініційовані Міським головою, головою депутатської фракції (групи) та самим депутатом.

6. Голова постійної комісії може бути у будь-який час відкликаний радою. 

7. Робота постійних комісій Ради, відбувається у приміщеннях апарату Ради та виконкому або інших приміщеннях, які забезпеченні технічною можливістю здійснення фіксування ходу засідання технічними засобами.

8.За наявності технічних можливостей здійснюється звукозапис ходу засідань  постійних комісій (фонограма) або відеозапис. Записи засідань постійних комісій, записаний на носіях електронної інформації, зберігаються секретарем Ради протягом строку повноважень Ради.

Фонограма (відеозапис) є невід’ємною частиною протоколу засідання комісії та підлягає оприлюдненню у встановленому порядку.

9. У Борщівській міській раді утворюються і функціонують такі постійні комісії Ради: 

1)Постійна комісія з питань прав людини, законності, депутатської  діяльності, етики та регламенту;

2) Постійна комісія з питань фінансів, бюджету, планування соціально-економічного розвитку та інвестицій;

3) Постійна комісія з питань земельних відносин, планування території, будівництва, архітектури та охорони довкілля;

4)Постійна комісія з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, промисловості, транспорту та підприємництва;

5)Постійна комісія з гуманітарних питань.

10. Усі інші питання організації роботи постійних комісій визначаються Положенням про постійні комісії, що затверджується Радою, та чинним законодавством України.

Стаття 17. Робочі органи сесії Ради

1. Робочим органом сесії Ради є лічильна комісія та може бути редакційна комісія, що обираються з числа депутатів Ради.

2. Лічильною  комісією  є  робочий  орган  сесії  ради,  що  створюється  для  підрахунку  голосів депутатів під час голосування.  

3. Лічильна комісія обирається Радою шляхом прийняття рішення  за пропозицією головуючого більшістю депутатів від їх загального складу. Лічильна комісія не може складатись тільки з членів однієї депутатської фракції (групи). Підрахунок голосів при обранні першої лічильної комісії здійснюється головуючим.

4. На першому організаційному засіданні лічильна комісія обирає зі свого складу голову та може обрати заступника та секретаря комісії.Засідання лічильної комісії проводяться гласно і відкрито. 

5. У роботі лічильної комісії не можуть брати участь депутати, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування. 

6. Рішення лічильної комісії приймається більшістю голосів членів комісії.

7. Лічильна комісія здійснює підрахунок голосів при прийнятті рішень відкритим голосуванням шляхом підняття руки, відкритим поіменним голосуванням шляхом висловлення депутатом своєї позиції щодо прийняття рішення («за», «проти», «утримався»), а також проводить таємне голосування.

8. У випадку відсутності на пленарному засіданні члена (членів) лічильної комісії  Рада може за необхідності обрати на період даного пленарного засідання нового члена (членів) або новий склад лічильної комісії.

9. За дорученням Ради функції лічильної комісії може виконувати секретар Ради.

Стаття 18. Виконавчі органи Ради.

1. Виконавчі органи Ради утворюються Радою відповідно для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених чинним законодавством.

2. Виключною компетенцією Ради є утворення виконавчого комітету Ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск у встановленому законом порядку.

3. Відповідно до положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, за пропозицією Міського голови Рада затверджує структуру виконавчих органів Ради, загальну чисельність апарату Ради та її виконавчих органів.

4. Кандидатури членів виконавчого комітету, заступників міського голови, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету та старост вносить на розгляд і затвердження Ради Міський голова. Перед внесенням на розгляд Ради кандидатур заступників міського голови, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, старост та інших членів виконавчого комітету, вони обговорюються депутатських фракціях (групах), які при необхідності роблять доповіді на пленарних засіданнях.

При поданні кандидатур старост Міським головою може бути врахована думка жителів відповідного старостинського округу щодо цих кандидатур.

5. Постійні комісії, які обговорюють кандидатури до складу виконавчого комітету, мають право отримативідомості щодо цих кандидатур. Претенденти на посади заступників міського голови, старост можуть виступати на пленарному засіданні, відповідати на запитання депутатів на пленарному засіданні.

6. Рада приймає рішення про голосування щодо кожної кандидатури окремо чи списком. 

7. Питання щодо звільнення заступників міського голови, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету та старост ініціює Міський голова. Заступник міського голови, керуючий справами (секретар) виконавчого комітету та староста може бути звільнений за рішенням Ради. 

8. Питання про звільнення із займаних посад заступників міського голови, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету та старост, інших змін у складі виконавчого комітету, підлягає розгляду і обговоренню не раніше як через тиждень і не пізніше як через два тижні з моменту включення до порядку денного. Під час розгляду цього питання заступникам міського голови і членам виконавчого комітету повинно бути надане слово для виступу.

9. Виконавчі органи Ради, підзвітні і підконтрольні Раді, здійснюють повноваження, які визначені чинним законодавством та окремим рішенням про розмежування повноважень між виконавчими органами Ради.

РОЗДІЛ ІII. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАДИ. СЕСІЇ ТА ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ РАДИ

 Стаття 19. Сесійна форма роботи Ради

1. Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради – це форма роботи Ради як представницького органу, яка складається з пленарних засідань, а також засідань постійних комісій Ради.

У  разі  необхідності  сесії  Ради  можуть  складатися з двох та більше пленарних засідань.

2. Для автоматизації процесу проведення пленарних засідань сесій Ради застосовується автоматизований програмно-технічний комплекс «Електронна система поіменного голосування» (далі – ЕСПГ). Голосування із застосуванням ЕСПГ здійснюється депутатами особисто під час пленарного засідання персональними електронними пультами.

Результати поіменного голосування з питань порядку денного підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації. 

3. Всі результати поіменних голосувань розміщуються на офіційному веб-сайті ради в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку.

Стаття 20. Скликання чергових та позачергових сесій Ради.

1. Перша сесія новообраної Ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу Ради відповідно до закону. 

Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів Міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного Міського голови відповідно до закону головує на пленарних засіданнях Ради першої сесії новообраний голова.

У разі якщо на час проведення першої сесії Міський голова не зареєстрований відповідно до закону про місцеві вибори, про що на сесії Ради інформує голова територіальної виборчої комісії, Рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості трьох – п’яти осіб. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях Ради до обрання Секретаря Ради. З часу обрання Секретаря Ради він головує на пленарних засіданнях Ради.

2. Рішення про скликання чергової сесії доводиться до відома депутатів та населення не пізніш як за 10 (десять) днів до пленарного засідання сесії Ради,  у виняткових випадках – не пізніш як за день до пленарного засідання сесії Ради.

3. Інформація про місце і час проведення та попередній порядок денний пленарних засідань Ради доводиться Секретарем Ради або за його дорученням працівниками апарату Ради та виконкому до відома кожного депутата засобами телефонного зв’язку або шляхом направлення повідомлення на електронну пошту. Окрім цього, доведення інформації про місце і час проведення сесії та попередній порядок денний пленарних засідань Ради здійснюється шляхом публікації повідомлення на офіційному сайті Ради Відповідальним підрозділом.

Відкриття  сесії  ради  оголошується  головуючим  на  початку  першого  пленарного  засідання.  

4. Відкриваючи  сесію,  головуючий  повідомляє  номери  сесії,  скликання  ради  та  оголошує підставу її скликання відповідно до цього Регламенту.  

5. Перед  закриттям  пленарного  засідання  головуючий  на  засіданні  уточнює  час  проведення  наступного  засідання  Ради.  Питання,  не  розглянуті  на  поточному  пленарному  засіданні, підлягають розгляду на наступному пленарному засіданні у визначеній  послідовності.  

6. Закриття  сесії  оголошується  головуючим  на  пленарному  засіданні  після  розгляду  всіх питань порядку денного.   

7. Під час відкриття сесії та після її закриття виконується Державний Гімн України.  

8. Позачергові сесії скликаються у випадку надзвичайної ситуації та необхідності вирішення невідкладних питань щодо забезпечення життєдіяльності територіальної громади. 

9. Мотивовані пропозиції про скликання позачергової сесії ради підписані ініціаторами надаються Міському голові із зазначенням питань порядку денного разом із проєктами рішень, розгляд яких пропонується, як правило, не пізніше ніж за три дні до початку сесії .

10. Рішення про скликання позачергової сесії Ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за день до сесії  із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Ради, у порядку, передбаченому цим Регламентом для скликання чергової сесії Ради.

11. Матеріали позачергової сесії видаються депутатам при їх реєстрації.

Стаття 21. Суб’єкти скликання сесій Ради

1. Сесії Ради, наступні після першої, скликаються Міським головою з його ініціативи, але не рідше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності – не рідше одного разу на місяць. При скликанні сесії Міським головою сесію відкриває та веде Міський голова.

 Сесія ради скликається для розгляду електронної петиції, що набрала необхідну кількість підписів, протягом строку, встановленого для її розгляду.

2. У разі немотивованої відмови Міського голови або неможливості його скликати сесію Ради сесія скликається Секретарем Ради.

У цих випадках сесія скликається:

1) якщо сесія не скликається Міським головою у строки, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

2)якщо Міський голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною третьою цієї статті. 

3. Сесія Ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу Ради або виконавчого комітету Ради.

4. У разі якщо Міський голова або Секретар Радиу двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб’єктів, зазначених у частині третій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами Ради, які становлять не менш як одну третину складу Ради, або Постійною комісією Ради.

5. При скликанні сесії в порядку визначеному частиною четвертою цієї статті, порядок денний пленарного засідання формує ініціативна група депутатів в складі не менше ніж однієї третини загального складу Ради або постійна комісія, яка скликає сесію.

6. У випадку, якщо сесія скликана депутатами Ради, які становлять не менше як одну третину складу Ради, або постійною комісією Ради, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням Ради – один з депутатів Ради.

7. Сесія  Ради  є  повноважною,  якщо  в  її  пленарному  засіданні  бере  участь  більше  половини депутатів від загального складу Ради.

Стаття 22. Порядок денний сесії

1. Порядок денний сесії Ради формує Міський голова не пізніше як за 10 (десять) днів до початку пленарного засідання відповідно до:

1.1. затвердженого радою плану роботи ради;

1.2. пропозицій Міського голови;

1.3. пропозицій Секретаря  ради;

1.4. пропозицій депутатських фракцій, постійних комісій, депутатів;

1.5. пропозицій виконавчого комітету;

1.6.пропозицій, внесених у порядку місцевих ініціатив, громадських слухань, петицій.

Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

2. Не рідше одного разу на квартал до порядку денного обов’язково вноситься питання про заслуховування інформації:

2.1 про роботу виконавчого комітету та виконавчих органів ради;

2.2 про виконання бюджету та рух коштів за головними розпорядниками;

3. Не рідше одного разу на півріччя вносяться питання про роботу постійних або тимчасових контрольних комісій та про виконання рішень і доручень ради.

4. Порядок формування порядку денного визначений частиною першою цієї статті Регламенту не застосовується у випадках визначених частинами другою-четвертою статті 26 цього Регламенту, а також для розгляду електронної петиції, що набрала необхідну кількість підписів, протягом строку, встановленого для її розгляду.

5. Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проєкту порядку денного сесії, подається з проєктом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно з вимогами цього Регламенту. Проєкти рішень проходять попереднє обговорення депутатами, постійними комісіями, а також при потребі можуть бути обговорені громадськістю та іншими зацікавленими сторонами, після розміщення на сайті Ради. 

6. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської  діяльності”.

7. До проєкту порядку денного позачергової сесії вносяться лише ті питання, розгляд яких визначено у пропозиціях про скликання позачергової сесії. .

8. Проєкт порядку денного позачергової сесії повідомляється депутатам не пізніш як за день до сесії Ради.

9. Питання, внесені до порядку денного позачергової сесії ради, можуть розглядатися профільною постійною комісією  ради в день проведення сесії . У виключних випадках питання, внесені до порядку денного позачергової сесії, можуть розглядатись на пленарних засіданнях без обговорення у постійних комісіях, якщо за це проголосувала більшість депутатів від загального складу ради.

10. Проєкт порядку денного сесії, сформований відповідно до вимог цього Регламенту, зміни до нього обговорюються і приймаються в цілому рішенням Ради.

11. Обговорення щодо включення питання до порядку денного сесії при умові, що воно розглядалось постійними комісіями, проводиться за скороченою процедурою.

12. Питання затвердженого порядку денного сесії ради можуть розглядатися в іншій, ніж передбачена в ньому послідовності, відкладатися, змінюватися чи виключатися з порядку денного за рішенням  Ради, прийнятим після обговорення за скороченою процедурою.

13. При цьому заслуховується виступ ініціатора додаткового питання до порядку денного з його обґрунтуванням, а також заслуховується виступ з цього питання голови відповідної постійної комісії та представника відповідного виконавчого органу  ради.

Стаття 23. Суб’єкти права внесення питань на розгляд ради (ініціатори).

1. Питання на розгляд Ради можуть вносити суб’єкти владних повноважень, визначених законодавством, а також громадяни України – члени територіальної громади в порядку, визначеному законодавством, Статутом територіальної громади та рішеннями Ради.

2. Ініціатор внесення є автором проєкту рішення (незалежно від того хто технічно підготував проєкт). Ініціатор внесення має право на визначення (заміну) доповідача (доповідати самостійно або доручити це іншій особі). Підставою для розгляду питання в Раді, залежно від того, хто із суб’єктів є ініціатором, можуть бути:

 розпорядження Міського голови;

звернення постійної комісії до Міського голови з наданням витягу з протоколу її засідання, на якому прийнято рішення щодо внесення питання на розгляд  Ради;

письмове звернення депутата (депутатів) до Міського голови;

письмове звернення депутатської групи, фракції до Міського голови, підписане її керівниками;

рішення виконавчого комітету ради про внесення питання на розгляд   ради;

протокол проведених відповідно до вимог Статуту територіальної громади загальних зборів громадян, на яких прийнято рішення про місцеву ініціативу;

рішення (резолюції) громадських слухань.

Стаття 24. Підготовка питань, що вносяться на розгляд ради

1. Підготовку питань, що вносяться на розгляд ради організовує Секретар Ради разом з структурними підрозділами апарату Ради та виконкому.

Працівники відділів, управлінь, інших виконавчих органів Ради зобов’язані надавати ініціаторам проєктів рішень допомогу та інформацію, необхідну для підготовки проєктів рішень.

2. Проєкти рішень міської ради складаються і подаються в електронній та паперовійформі та мають відповідати вимогам державних стандартів діловодства. 

3. Секретар ради розглядає поданий проєктта  визначає  перелік  постійних комісій Ради,  відповідних  структурних  підрозділів  апарату Ради та виконкому, виконавчих органів Ради, які мають попередньо розглянути чи завізувати проєкт.  

4. Проєкт рішення після його надходження невідкладно, але не пізніше ніж протягом трьох робочих днів, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради, що означає його реєстрацію згідно порядкового номера зачасомта датою надходження.

При цьому, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення Ради оприлюднюються не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

5.Проєкт рішенняразом із переліком комісій постійних комісій Ради та структурних підрозділів апарату Ради та виконкому, виконавчих органів, які мають розглянути або завізувати проєкт, передається до цих виконавців в порядку, встановленому вимогами діловодства для виконавчих органівРади.  

6. В окремих  випадках  Секретар  Ради  може  передати зареєстрований  проєкт  з  переліком необхідних для розгляду та візування виконавців ініціатору його внесення для відповідного погодження.  

7. Секретар  передає  підготовлений  проєкт  рішення  ради  для  включення  до  проєкту  порядку денного за наявності віз  відповідальних посадових осіб Ради та її виконавчих органів, в необхідних випадках – інших зацікавлених осіб.

8. Погодження  проєкту  рішення  із  відповідними посадовими особами  та органами Ради  здійснюється  шляхом  проставлення віз:  

автора(рів) проєкту;  

керівників  виконавчого  органу  (органів)  ради,  до  компетенції  яких  належить  порушуване  питання,  чи  визначених  Секретарем  Ради  інших  осіб,  до  компетенції  яких  належить  це  питання;  

заступника міського голови згідно з розподілом обов’язків;

керівника служби діловодства;

керівника юридичної служби;  

Секретаря Ради.

9. Візи проставляються на зворотній стороні першого примірника останнього аркуша  проєкту рішення і розміщуються таким чином: 

ліворуч – назва посади, праворуч– підпис і розшифрування підпису, знизу під назвою посади (або підписом) – дата візування. 

10. У разі наявності у того, хто візує, зауважень і  пропозицій,  їх  викладають  на окремому аркуші, який зберігається разом з оригіналом рішення.  

11. Відповідальність за законність і достовірність текстів проєктів рішень несуть керівники виконавчих органів міської ради, заступники міського голови, депутати міської ради, які беруть участь у їх підготовці та погодженні.

12. У випадку, якщо проєктом рішення пропонується скасувати рішення ради або внести в нього зміни, до проєкту рішення додається копія такого рішення Ради.

13. Додатки до проєктів рішень Ради погоджуються в тому ж порядку, що й проєкти рішень.

14. Текст проєкту рішення повинен складатися з таких частин:

1) мотивувальної (преамбули), в якій містяться посилання на закон, інший нормативний акт, обставини,мета, цілі, якими викликана необхідність прийняття рішення;

2) резолютивної, в якій конкретно і чітко формулюються прийняті рішення, виконавці поставлених завдань;

3) заключної, в якій вказана постійна комісія, на яку покладається контроль за виконанням рішення, а також вказівка про набуття чинності рішення у випадку більш пізнього набуття чинності та спосіб його оприлюднення.

15.До проєкту рішення додаються, при необхідності, висновки відповідних постійних та тимчасових комісій ради. 

16. Погоджені в установленому порядку проєкти рішень надходять до Секретаря Ради не пізніше, як за 12 (дванадцять) днів до початку пленарного засідання сесії міської ради.

17. Проєкт рішення, що планується винести на розгляд Ради, подається Міському голові через секретаря Ради не пізніше як за 11 днів до початку пленарного засідання сесії. 

У виняткових випадках невідкладний проєкт рішення з відповідним обґрунтуванням може подаватися Міському голові у термін менший визначеного.

18. Візування проєкту рішення є обов’язковим, але не тягне за собою відхилення проєкту рішення, зняття його з веб-сайту Ради тощо. 

Отримання погоджувальних підписів (віз) є обов’язком ініціатора (автора проєкту). У випадках, коли авторами проєкту рішення є депутати, депутатські фракції (групи) або  постійні комісії – отримання погоджувальних підписів (віз) здійснюється відповідними структурними підрозділами апарату Ради та виконкому, виконавчими органами Ради відповідно до галузевої та іншої компетенції.

19. Проєкти рішень розміщують на окремій сторінці офіційного веб-сайту Ради, де обов’язково зазначаються:

  1. номер за порядком протягом календарного року, який одночасно є реєстраційним номером проєкту рішення;
  2. дата оприлюднення проєкту рішення на сайті Ради, яка одночасно є датою його реєстрації в Раді;
  3. назва проєкту рішення;
  4. ініціатор/и (автор/и).

20. Проєкти рішень реєструються та розміщуються на веб-сайті відповідно до дати надходження. 

 Стаття 25. Попередній розгляд проєктів рішень у постійних комісіях Ради

1. Винесенню питань на розгляд пленарного засідання Ради не пізніше як за 1 (один) день до сесії передує їх розгляд у постійних комісіях Ради, до сфери повноважень яких належать ці питання.

2. Постійні комісії Ради вивчають, попередньо розглядають і здійснюють підготовку проєктів рішень, висновків і рекомендацій до проєктів рішень, які належать до їх компетенції, здійснюють контроль за виконанням рішень Ради.

Проєкти рішень Ради підлягають обов’язковому розгляду у постійних комісіях.

Висновки і рекомендації постійних комісій обов’язково розглядаються і враховуються при прийнятті остаточного рішення на сесії Ради.

3. У виняткових випадках при прийнятті невідкладних рішень на вимогу Міського голови, Секретаря Ради чи більшості депутатів присутніх на пленарному засіданні Рада приймає рішення про проведення засідання відповідної комісії з розгляду ініційованого питання, яке може бути проведене під час перерви у пленарному засіданні.

4. Проєкти рішень та матеріали, підготовлені з недотриманням вимог цього Регламенту, приймаються до розгляду на сесії  Ради, як виняток, лише у випадку, коли вони вимагають термінового вирішення, були розглянуті на профільній постійній комісії та завізовані головами профільних постійних комісій і вносяться до порядку денного сесії  в порядку їх надходження.

 Стаття 26. Пленарні засідання Ради.

1. Тільки на пленарних засіданнях Ради вирішуються питання, віднесені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції Ради, а саме:

1) затвердження регламенту ради;

2) утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;

3) утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск;

4) обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом;

5) затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання;

6) утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради;

7) затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання з урахуванням вимог статті 32 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”;

8) заснування аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників;

9) заслуховування звіту сільського, селищного, міського голови про діяльність виконавчих органів ради, у тому числі щорічного звіту про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами відповідної ради;

10) прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові;

11) заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;

12) заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради;

13) розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах;

14) прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом;

15) скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень;

16) прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом;

18) прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;

19) прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та сільського, селищного, міського голови;

20) прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;

21) прийняття рішень про об’єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них;

22) схвалення угод про об’єднання єврорегіонального співробітництва, прийняття рішень про утворення об’єднання єврорегіонального співробітництва, про приєднання до такого об’єднання або про вихід з нього, затвердження статуту об’єднання єврорегіонального співробітництва та внесення до нього змін;

23) прийняття рішень про вступ до європейського об’єднання територіального співробітництва та про вихід з такого об’єднання;

24) затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;

25) розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;

26) встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України;

27) утворення цільових фондів, затвердження положень про ці фонди;

28) утворення місцевих фондів фінансової підтримки кінематографії, у тому числі програм грантової, конкурсної або позаконкурсної підтримки кінематографії, визначення умов та порядку використання цих фондів;

29) прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень;

30) прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету;

31) прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку;

32) встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

33) прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об’єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об’єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради;

34) прийняття рішень про визначення критеріїв, відповідно до яких утворення наглядової ради є обов’язковим у комунальних унітарних підприємствах та у господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді; про затвердження порядку утворення наглядової ради, порядку призначення членів наглядової ради комунального унітарного підприємства; про визначення кола питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради комунального унітарного підприємства; про встановлення вимог до незалежних членів наглядової ради комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді;

35) визначення критеріїв відбору незалежного аудитора та критеріїв віднесення комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, до таких, фінансова звітність яких (у тому числі консолідована) підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, та затвердження порядку такої перевірки і порядку залучення незалежного аудитора;

36) прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

37) створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб’єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб);

38) вирішення відповідно до законодавства питань про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;

39) прийняття рішень щодо надання згоди на організацію співробітництва територіальних громад, суб’єктом якого є територіальна громада села, селища, міста, у формах, визначених статтею 4 Закону України “Про співробітництво територіальних громад”, щодо схвалення проекту договору про співробітництво та інших рішень, пов’язаних із здійсненням відповідно до зазначеного Закону співробітництва територіальних громад;

40) заслуховування звітів, пов’язаних із здійсненням відповідно до Закону України “Про співробітництво територіальних громад” співробітництва територіальних громад, суб’єктом якого є територіальна громада села, селища, міста;

41) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

42) затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України;

43) вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу;

44) прийняття рішень про організацію територій і об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об’єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам’ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами “сезону тиші” з обмеженням господарської діяльності та добуванням об’єктів тваринного світу;

45) прийняття рішень про утворення кінокомісії, організацію територій та об’єктів як привабливих локацій для кінозйомок, а також ефективне використання потенціалу української сервісної індустрії в галузі кінематографії, формування бази даних відповідних об’єктів, визначення умов їх використання;

46) надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об’єктів, у тому числі місць чи об’єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію;

47) створення відповідно до закону за рахунок коштів місцевого бюджету установ з надання безоплатної первинної правової допомоги, призначення і звільнення керівників цих установ, залучення в установленому законом порядку фізичних чи юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги;

48) заслуховування інформації прокурорів та керівників органів Національної поліції про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території;

49) прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами;

50) затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації;

51) затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції;

52) встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

53) встановлення заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений час доби в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

54) прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

55) визначення територій, на яких можуть проводитися потенційно небезпечні заходи в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки;

56) прийняття рішень, пов’язаних із створенням спеціальних вільних та інших зон, змінами в статусі цих зон, внесення до відповідних органів пропозицій з цих питань; надання згоди на створення таких зон за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України;

57) прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених цим Законом;

58) затвердження статуту територіальної громади;

59) затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади;

60) прийняття рішень щодо виконання положень статей 7, 11, 12, 20, 24 Закону України “Про засади державної мовної політики”;

61) надання згоди на передачу об’єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об’єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об’єктів державної власності;

62) створення відповідно до законодавства комунальної аварійно-рятувальної служби;

63) затвердження відповідно до закону Положення про помічника-консультанта депутата ради та опису посвідчення помічника-консультанта депутата ради.

64) вирішення питань у сфері поводження з небезпечними відходами відповідно до законодавства;

65) визначення на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами;

66) визначення шляхів стимулювання користування електромобілями та іншими екологічними видами транспорту;

67) затвердження вимог до облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів з урахуванням норм, нормативів, стандартів у сфері благоустрою населених пунктів, державних будівельних норм, технічних умов, Правил дорожнього руху та інших нормативних документів;

68) встановлення плати за доступ до об’єкта будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв’язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності відповідно до Закону України “Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж”;

69) прийняття рішень щодо здійснення виконавчим органом сільської, селищної, міської ради державного контролю за використанням та охороною земель

70) інші питання, що згідно закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях Ради.

2. На початку пленарного засідання Рада визначає порядок роботи. Пленарне засідання Ради відбувається в наступному порядку:

реєстрація депутатів;

вступне слово головуючого про відкриття пленарного засідання сесії Ради;

затвердження порядку денного та почасового регламенту роботи пленарного засідання сесії Ради;

вирішення процедурних питань проведення пленарного засідання сесії Ради;

обговорення питань порядку денного пленарного засідання сесії Ради та голосування по них;

закриття сесії Ради.

3. Відкриває, веде і закриває пленарні засідання сесій Ради Міський голова. У випадку, передбаченому частиною шостою статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” пленарне засідання сесії Ради відкриває, веде і закриває Секретар Ради. 

У випадку, передбаченому частиною дев’ятою статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, пленарне засідання сесії Ради відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входять до її складу, а веде за рішенням Ради один з депутатів Ради. У випадку, передбаченому частиноюп’ятою статті 33 цього Регламенту, у разі відсутності Міського голови та Секретаря Ради, а також якщо Міський голова та Секретар Ради не мають можливості або відмовляються вести пленарне засідання Ради, покидають сесійний зал під час ходу пленарного засідання у випадках, не передбачених Регламентом Ради, його ведення за процедурним рішенням Ради доручається одному з депутатів Ради. Особа, яка веде пленарне засідання ради, є головуючим. 

Про відкриття сесії Ради головуючий оголошує на початку першого пленарного засідання.

4. Перерва оголошується, як правило, через кожні 2 (дві) години роботи пленарного засідання сесії Ради тривалістю до 1 години.        

Стаття 27. Правомочність пленарних засідань Ради

1. Пленарне засідання є правомочним за умови участі у ньому більше половини від загального складу Ради (14 депутатів). Участь депутатів у пленарному засіданні Ради визначається за їх підписами навпроти свого прізвища у списку реєстрації із зазначенням дати, а також програмно-технічним комплексом електронної системи поіменного голосування (далі – ЕСПГ) за результатами отримання відповідних пультів для голосування. Зазначені дії проводяться до початку пленарного засідання. 

У разі якщо депутат власноруч не поставив підпис про реєстрацію, але його персональний електронний пульт в ЕСПГ, за пропозицією Міського голови, Секретаря Ради, депутатів Ради відповідальний працівник апарату Ради та виконкому пропонує депутату письмово зареєструватися, а в разі його відсутності в залі проведення пленарного засідання – вилучає пульт для голосування. Після прибуття депутата до зали проведення пленарного засідання і власноручної письмової реєстрації відповідальний працівник повертає йому вилучений персональний пульт для голосування.

Відомості щодо реєстрації депутатів оголошуються головуючим на початку засідання.

2. У разі відсутності необхідної кількості депутатів головуючий за погодженням з головами фракцій (груп) може перенести початок пленарного засідання на 1 (одну) годину для виклику відсутніх депутатів або перенести проведення пленарного засідання на інший, визначений Міським головою за погодженням з ними день, не пізніше, ніж через 2 (два) тижні.

3. У разі потреби за процедурним рішенням Ради або на вимогу однієї з фракцій (груп) може проводитися перереєстрація депутатів у ході проведення пленарного засідання сесії Ради за допомогою ЕСПГ, шляхом усного опитування депутатів або іншим способом, визначеним окремим процедурним рішенням Ради.

Стаття 28. Права та обов’язки головуючого на пленарному засіданні Ради.

1. Головуючий на пленарному засіданні Ради:

– відкриває, закриває та веде пленарні засідання, оголошує перерви у пленарних засіданнях Ради;

– виносить на обговорення проєкти рішень Ради, оголошує їх повну назву, ініціаторів внесення та наявність віз (погоджень) та зауважень;

– інформує про матеріали, що надійшли на адресу Ради;

– організовує розгляд питань;

– повідомляє про осіб, які записалися для виступу;

– надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, запитань, оголошує наступного промовця;

– створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань;

– ставить питання на голосування, оголошує його результати;

– забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на пленарному засіданні Ради;

– робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити;

– вживає заходи для підтримання порядку на засіданні Ради;

– здійснює інші повноваження, що випливають з цього Регламенту;

– підписує протокол пленарного засідання та рішення Ради.

2. Головуючий на пленарному засіданні Ради може доручити іншим особам оголошення документів, пропозицій щодо питання, яке розглядається.

3. З питань, підготовлених відповідною постійною комісією Ради, озвучення документів, пропозицій від комісії здійснюється визначеним цією комісією доповідачем.

4. На час доповіді, співдоповіді або виступу головуючого на засіданні під час розгляду внесеної ним пропозиції не з процедурного питання, а також під час розгляду питання персонально щодо головуючого, ведення засідання доручається Секретарю Ради або одному з депутатів за процедурним рішенням Ради.

Рішення, прийняті персонально щодо головуючого, підписуються Секретарем ради або одним із депутатів, який вів засідання за процедурним рішенням Ради.

Стаття 29. Затвердження порядку денного і внесення до нього змін, послідовність розгляду питань порядку денного

1. Проєкт порядку денного оголошується головуючим на початку пленарного засідання Ради. Далі він приймається за основу рішенням Ради. 

Зміни та доповнення до проєкту порядку денного ставляться головуючим на голосування у порядку їх надходження. 

Додаткове питання включається до порядку денного за рішенням Ради, якщо воно попередньо розглянуто в постійних комісіях Ради.

Порядок денний приймається в цілому рішенням Ради. В разі неприйняття порядку денного в цілому, головуючий проводить голосування по кожному пункту окремо, і лише після цього знову в цілому.

2. Питання порядку денного пленарного засідання Ради розглядаються у тій послідовності, в якій їх включено до порядку денного.

3. Перехід до розгляду чергового питання порядку денного оголошується головуючим на засіданні. Він повідомляє про назви і редакції проєктів, документів (у тому числі й альтернативних), які підлягають розгляду, та про порядок розгляду питання.

4. Головуючий на засіданні може об’єднати обговорення кількох пов’язаних між собою питань порядку денного засідання. Якщо з цього приводу виникають заперечення депутатів, то об’єднання питань не дозволяється.

5. Перед розглядом питання порядку денного головуючий на засіданні може робити повідомлення Раді, що стосуються цього питання, які вважає доцільними.Унеобхідних випадках такі повідомлення він може робити і в ході засідання, не перериваючи при цьому виступу промовця або процедуру голосування.

6. Перед закриттям пленарного засідання головуючий на засіданні уточнює час проведення наступного засідання Ради. Питання, не розглянуті на поточному пленарному засіданні, підлягають розгляду на наступному пленарному засіданні у визначеній порядком денним послідовності.

7. Послідовність розгляду питань порядку денного головуючий може змінити лише зарішенням Ради.

Стаття 30. Доповіді (співдоповіді), виступи, запитання

1. Доповіді та співдоповіді, як правило, виголошуються з трибуни.Пропозиції, поправки та запитання виголошуються, як правило, з місця. На прохання промовця, за згодою головуючого, може бути застосований інший порядок.

2. Запис на виступ і для запитань проводиться шляхом підняття руки та усного звернення депутата.

3. Якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської фракції (групи) чи постійної комісії Ради зазначає їх назву.

4. Після доповіді та співдоповіді з обговорюваного питання і відповідей на запитання головуючим оголошується список осіб, які записалися на виступ з питання, що розглядається.

5. На пленарному засіданні ніхто не може виступати без дозволу головуючого. Головуючий на засіданні надає слово депутатам з дотриманням черговості, встановленої для промовців. Головуючий на засіданні за погодженням з Радою може встановити іншу черговість виступаючих.

6. Кожна з фракцій (груп) має гарантоване право на запитання доповідачу, а також на виступ уповноваженого представника з питання чи пропозиції, які мають ставитися на голосування. Головуючий на засіданні надає слово уповноваженим особам депутатських фракцій (груп) для висловлення узагальнених позицій фракції (групи).

7. Депутату, який вніс пропозицію чи поправку, на його прохання, надається слово для виступу.

8. Депутату, який не зареєструвався на пленарному засіданні, слово для будь-яких виступів, крім заяви, не надається.

9. За процедурним рішенням Ради головуючий може також надати слово для виступу з обговорюваного питання:

заступникам міського голови;

керівникам структурних підрозділів та виконавчих органів Ради;

особам, запрошеним на засідання.

10. Депутат у будь-який момент може відмовитися від свого виступу, передати своє право на виступ іншому депутатові або помінятися з ним чергою, повідомивши про це головуючого. У разі відсутності депутата у момент надання йому слова, вважається, що він відмовився від слова, якщо він не передав свого права на виступ іншому депутату.

Стаття 31. Вимоги до виступів на пленарному засіданні Ради.

1. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово, та дотримуватися тривалості часу, наданого для виступу. За звичайних обставин виступ промовця не переривається.

2. Депутат (крім головуючого, Секретаря Ради, голів постійних комісій Ради, представника від депутатської фракції (групи), доповідача) може виступити на засіданні Ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, тільки один раз, не враховуючи внесення поправок до проєкту рішення у ході засідання. Повторно слово депутату може надаватися тільки у разі необхідності за процедурним рішенням Ради, прийнятим без обговорення.

3. Позачергово, але не перериваючи промовця, головуючим на засіданні надається слово для довідки, відповіді на запитання, роз’яснень щодо:

порядку ведення пленарного засідання Ради та процедури;

внесення поправки до проєкту рішення або заперечення щодо неї.

4. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання та надає слово для одного запитання депутату по черзі на засадах рівності. Депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю. Тим, хто виступає в обговоренні, запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на засіданні.

5. Якщо депутат вважає, що виступаючий або головуючий на засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може звернутися до головуючого з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. Слово надається відразу після звернення.

 Стаття 32. Тривалість виступів на пленарному засіданні

1. Для доповіді надається час тривалістю до 10 (десяти) хвилин, співдоповіді – до 5 (п’ять) хвилин і заключного слова – до 3 (трьох) хвилин.

2. Усім, хто виступає в обговоренні, надається час тривалістю до 3 (трьох) хвилин кожному.

3. Тривалість оголошення депутатських запитів кожним депутатом не може перевищувати 4 (чотирьох) хвилин.

4. Для формулювання запитання кожному депутату надається час тривалістю до 1 (однієї) хвилини, для надання відповіді на запитання кожному доповідачу надається час тривалістю до 3 (трьох) хвилин.

5. Для виступів щодо процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок надається час тривалістю до 3 (трьох) хвилин.

6. Для виступів з питань порядку денного  та у “Різному” надається час тривалістю до 3 (трьох) хвилин.

7. Депутат, прізвище, ім’я, по-батькові якого було згадано, має право на репліку тривалістю до 1 (однієї) хвилини.

8. Головуючий може надати промовцю триваліший час, якщо ніхто з присутніх депутатів не заперечує. При наявності заперечень, триваліший час може надаватися за прийнятим без обговорення процедурним рішенням. Якщо виступ промовця був перерваний, наданий для виступу час продовжується на відповідний час

 Стаття 33. Перерви для узгодження позицій фракцій (груп).

1. Після обговорення питання порядку денного до початку голосування депутатська фракція (група) має беззаперечне право на перерву для узгодження позицій. Така перерва надається головуючим без прийняття процедурного рішення Ради тривалістю, про яку просить ініціатор, але не більше 15 хвилин. 

2. Перерва надається на вимогу голови (за його відсутності заступника голови) депутатської фракції (групи).

 Стаття 34. Порядок голосування.

1. Після обговорення проєкту рішення (виступів і запитань) головуючий переходить до голосування.

2. Рішення Ради з будь-якого питання після його обговорення приймається на її пленарному засіданні у такій послідовності:

проєкт рішення ставиться на голосування за основу;

після цього ставляться на голосування, у порядку надходження, усі зміни та доповнення (поправки), що надійшли під час обговорення проєкту рішення. Зміни та доповнення приймаються рішенням Ради;

проєкт рішення (крім процедурних рішень) ставиться на поіменне голосування в цілому як рішення з урахуванням змін та доповнень, за які проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради.

3. Головуючому заборонено ставити рішення на голосування в цілому без його попереднього голосування за основу. За відсутності заперечень депутатів Ради, головуючий може поставити рішення на голосування за основу і в цілому.

4. Усі пропозиції, поправки та доповнення ставляться на голосування окремо. Тексти пропозиції чи поправки, що будуть ставитися на голосування, повинні оголошуватися, при цьому називається депутат, що ініціював їх внесення. Якщо окрема думка депутата містить пропозиції щодо обговорюваного питання, головуючий на засіданні оголошує ці пропозиції і також ставить їх на голосування.

5. Перед голосуванням кількох пропозицій або поправок, які виключають одна одну, головуючий на засіданні послідовно оголошує їх зміст і, якщо немає зауважень до їх змісту, проводить голосування щодо кожної поправки чи пропозиції окремо.

6. Головуючий на засіданні може відмовити ініціатору пропозиції чи поправки поставити на голосування запропонований ним текст, якщо текст сформульований нечітко або не стосується обговорюваного питання, суперечить раніше прийнятим рішенням, повторює по суті відхилений Радою текст. Процедурне рішення з цього приводу може прийматися Радою без обговорення.

 7. Після голосування всіх пропозицій та поправок проєкт рішення голосується в цілому.

8. Після голосування по всіх пропозиціях та поправках, у випадку виникнення необхідності, Рада може прийняти рішення про направлення проєкту рішення разом із ухваленими поправками на доопрацювання у відповідну постійну комісію (комісії) Ради.

9. Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.

10. Після закінчення голосування головуючий на пленарному засіданні оголошує його результати і прийняте рішення.

11. За ініціативою головуючого, депутатів міської Ради проєкт рішення, пропозиція, доповнення чи зауваження до проєкту рішення можуть бути поставлені на повторне голосування за процедурним рішенням Ради. Таке повторне голосування допускається не більше двох разів і здійснюється на сесії Ради після проведення нового обговорення, яке може бути проведено за скороченою процедурою. В разі неприйняття рішення після повторного обговорення, відповідне питання без голосування знімається з розгляду.

12. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення, негайно проводиться повторне голосування без обговорення.

13. Якщо результат голосування викликає обґрунтовані сумніви, Рада може прийняти процедурне рішення про повторне голосування.

Стаття 35. Особливості розгляду питання порядку денного «Різне».

1. Після розгляду основних питань порядку денного пленарного засідання Ради депутатам надається право виступити у «Різному».

2. Головуючий на засіданні може особисто дати роз’яснення з по суті запитання депутата або доручити надати відповідь відповідному фахівцю.

3. Якщо для розгляду питання, відпрацювання пропозицій щодо його вирішення або вживання відповідних заходів потрібен час, головуючий на пленарному засіданні дає протокольне доручення відповідній посадовій особі чи органу розглянути питання, вжити заходів і дати відповідь депутату індивідуально та у встановлений головуючим термін.

4. Рішення з питань, обговорюваних у “Різному”, не приймаються.

Стаття 36. Види та способи голосування

1. Рішення ради, крім процедурних, приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», по яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”. На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань.

2. Відкрите (у тому числі поіменне) голосування здійснюється:

за допомогою програмно-технічного комплексу ЕСПГ з фіксацією результатів голосування, у тому числі з можливим роздрукуванням результатів голосування кожного депутата або без такого (в закритому режимі);

 шляхом поіменного голосування, в ході якого кожен депутат вголос висловлює свою позицію щодо питання порядку денного: «так»,  «ні»,  «утримався», за відсутності технічної можливості голосування за допомогою ЕСПГ;

 шляхом підняття руки депутатами у разі голосування за процедурне рішення Ради за відсутності технічної можливості голосування за допомогою ЕСПГ.

3. Депутат голосує особисто та виключно персональним пультом для голосування, крім випадків неможливості голосування шляхом застосування ЕСПГ.

4. Після закінчення кожного голосування, що проводилось за допомогою ЕСПГ, його результати висвітлюються на інформаційному табло в залі засідань та оголошуються головуючим на пленарному засіданні, у тому числі про те чи рішення прийнято або не прийнято.

Після закінчення кожного голосування, що проводилось без застосування ЕСПГ лічильна комісія подає його результати головуючому на засіданні, який оголошує результати голосування і про те чи рішення прийнято або не прийнято.

5. Відкрите (в тому числі поіменне) голосування із застосуванням ЕСПГ проводиться шляхом натискання кожним депутатом на кнопку «за» (зеленого кольору), «проти» (червоного кольору) чи «утримався» (жовтого кольору). Якщо має місце конфлікт інтересів, депутат ради має можливість не голосувати. Для цього досить протягом часу відведеного для голосування не натискати на жодну кнопку. У підсумковому протоколі голосування таке волевиявлення фіксується як: «Не голосував». 

6. Зведені і поіменні результати волевиявлення демонструються на засобах відображення, розташованих у залі засідання Ради (екранах) та оголошуються головою (представником) лічильної комісії на пленарному засіданні. 

Результати голосування експортуються з програмного комплексу ЕСПГ, роздруковуються, підписуються головою (представником) лічильної комісії, долучаються до протоколу пленарного засідання та є його невід’ємною частиною. 

7. Відкрите голосування із застосуванням ЕСПГ здійснюється депутатами особисто під час пленарного засідання в залі засідання персональними електронними пультами. Для забезпечення роботи електронної системи поіменного голосування за кожним депутатом закріплюється персональний пульт для голосування з унікальним ідентифікатором. Видача пультів для голосування депутатам міської ради здійснюється відповідальним працівником Ради та виконкому під особистий підпис кожного депутата. Список закріплення депутатів за відповідним персональним пультом долучається до протоколу засідання. 

8. Кожен зареєстрований депутат бере участь у голосуванні особисто і не має права передавати свій персональний пульт будь-кому, у т.ч. голові фракції, іншому депутату, іншим третім особам. Відповідно, ніхто (перш за все інший депутат) не має права голосувати чужим персональним пультом. 

9. Якщо відразу після визначення результатів голосування від депутата до головуючого надходить усна заява про те, що він був присутній у залі, але не зміг проголосувати через збій в роботі пульта, вноситься пропозиція про проведення повторного голосування по даному проекту рішення чи пропозиції. 

10. Пульти для голосування є персональними засобами голосування кожного депутата, але належать до власності Міської ради. Депутат не має права виносити пульт за межі сесійної зали. Перед тим, як вийти із залу проведення пленарного засідання, депутат зобов’язаний передати персональний пульт для голосування на збереження відповідальному працівнику апарату Ради та виконкому. Після повернення депутата до зали проведення пленарного засідання відповідальний працівник апарату Ради та виконкому повертає йому персональний пульт для голосування. Після закриття пленарного засідання пульти для голосування кожним депутатом передаються відповідальному працівнику апарату Ради та виконкому. 

11. Для забезпечення надійної роботи ЕСПГ формується та використовується технічний резервний фонд з трьох пультів. Для забезпечення публічності і прозорості проведення голосувань, запасні пульти закріплені за іменами: «Резерв 1», «Резерв 2», «Резерв 3». У разі непрацездатності власного персонального пульту, депутат звертається із усною заявою до головуючого, щодо видачі йому пульту з технічного резервного фонду. Цей факт фіксується у протоколі з зазначенням прізвища, імені та по батькові депутата і прив’язки до резервного пульта: або «Резерв 1», або «Резерв 2», або «Резерв 3». 

12. У випадку неможливості застосування програмного комплексу ЕСПГ відкрите (у тому числі поіменне) голосування проводиться шляхом зачитування головою лічильної комісії чи уповноваженим членом комісії прізвищ депутатів, зареєстрованих на засіданні. Кожен депутат при зачитуванні його прізвища висловлює своє рішення шляхом виголошення своєї позиції голосом («за», «проти» чи «утримався») щодо питання, яке ставиться на голосування. Члени лічильної комісії проводять підрахунок голосів, голова лічильної комісії повідомляє про результати голосування за кожен варіант, який заноситься до протоколу. Результати поіменного голосування підписуються головою лічильної комісії та її членами, долучаються до протоколу пленарного засідання та є його невід’ємною частиною. 

13. Таємне голосування проводиться бюлетенями за процедурним рішенням Ради, у випадках, передбачених Регламентом та чинним законодавством України.

14. При таємному голосуванні депутат, що бере участь у голосуванні, відзначає у виданому йому бюлетені вибрані ним варіанти з тих, що виносяться на голосування.

15. Лічильна комісія встановлює і доводить до відома депутатів:

інформацію про час і місце проведення голосування;

порядок заповнення бюлетеня;

критерії визнання бюлетеня недійсним;

порядок організації голосування.

16. Бюлетені для таємного голосування з питань, що поставлені на голосування, виготовляються апаратом Ради та виконкому за формою, затвердженою процедурним рішенням Ради.

17. Перед початком таємного голосування лічильна комісія:

отримує від Секретаря Ради складений в алфавітному порядку список всіх депутатів та бюлетені для таємного голосування;

опломбовує скриньку для таємного голосування і забезпечує всі умови для повного дотримання таємниці голосування.

18. Члени лічильної комісії видають кожному депутатові один бюлетень, за отримання якого депутат розписується. Депутат заповнює бюлетень в окремо відведеному приміщенні чи частині приміщення. Умови голосування повинні забезпечувати закритість процесу заповнення бюлетеня. Заповнені бюлетені опускаються у скриньку для таємного голосування.

19. Після закінчення голосування лічильна комісія відкриває скриньку для таємного голосування і здійснює підрахунок голосів.

20. Про результати таємного голосування лічильна комісія складає протокол, який підписують усі члени лічильної комісії. Голова лічильної комісії оголошує результати голосування. Протокол лічильної комісії затверджується Радою.

 Стаття 37. Рішення Ради.

1. На пленарних засіданнях Рада може приймати нормативно-правові та інші акти у формі:

рішення Ради, прийнятого у межах її компетенції для досягнення певної мети, що спричинює певні юридичні наслідки;

доручення – рішення Ради, що стосується органу чи посадової особи Ради, її виконавчих органів і містить зобов’язання або повноваження до одноразової дії;

звернення – рішення Ради, зверненого до суб’єктів із закликом до певних дій та ініціатив;

заяви – рішення Ради, що містить у собі виявлення позиції Ради з певних питань;

процедурне рішення – рішення, прийняте Радою з процедурних питань.

2. Рішення Ради приймається на її пленарному засіданні. При встановленні результатів голосування до загального складу Ради включається Міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні Ради, і враховується його голос. При цьому рішення вважається прийнятим, якщо за таке рішення проголосувало не менш як 14 депутатів від загального складу ради або 13 депутатів і Міський голова (крім процедурних).

Рішення Ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Депутат не має права відкликати свій голос після голосування.

3. Рішення Ради у п’ятиденний строк з моменту його прийняття підписується головуючим на пленарному засіданні Міським головою, Секретарем Ради або депутатом, який за процедурним рішенням Ради головував на пленарному засіданні чи при розгляді питання порядку денного. 

4. Ухвалене Радою рішення в п’ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено Міським головою і внесено на повторний розгляд Ради з обґрунтуванням зауважень. 

5. Якщо рішення Ради зупинено, то Рада зобов’язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення на пленарному засіданні цієї ж сесії ради. 

Про зупинення прийнятого Радою рішення Міський голова видає розпорядження, у якому визначаються мотиви зупинення, обґрунтування зауважень та дата проведення повторного розгляду зупиненого рішення. 

Для розгляду зупиненого Міським головою рішення скликається позачергове засідання сесії, яка повинна відбутись не пізніше 14 днів від моменту винесення Міським головою розпорядження про зупинення рішення ради. Це питання може бути розглянуто на черговій сесії, якщо дата проведення чергової сесії призначена не пізніше 14 днів із дня винесення Міським головою розпорядження про зупинення рішення Ради. 

Якщо Рада відхилила зауваження Міського голови і підтвердила попереднє рішення не менше як двома третинами голосів депутатів від загального  складу Ради, воно набирає чинності, а Міський голова зобов’язаний підписати текст прийнятого рішення негайно.

6. Рішення Ради з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України можуть бути визнані незаконними в судовому порядку.

7. У разі необхідності Рада може надати роз’яснення прийнятих нею рішень. Таке роз’яснення здійснюється шляхом прийняття більшістю депутатів від загального складу ради відповідного рішення Ради.

8. Секретар Ради протягом 5 днів після підписання рішень організовує надсилання їх завірених копій виконавчим органам Ради та іншим зацікавленим особам відповідно до вимог діловодства.

Стаття 38. Рішення Ради з процедурних питань.

1. Рада може прийняти рішення з процедурних питань (надалі – процедурне рішення), зазначених у цьому Регламенті, без підготовки у постійних комісіях та включення до порядку денного і таке, що не потребує окремого документального оформлення.

2. Процедурне рішення приймається відразу після обговорення і заноситься до протоколу пленарного засідання сесії Ради.

3. Процедурне рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала не менш як третина депутатів Ради від її загального складу.

4. Процедурними, зокрема, вважаються рішення:

про перерву у засіданні, перенесення чи закриття засідання;

про проведення додаткової реєстрації;

про встановлення часових обмежень для виступів і обговорення питання в цілому;

про надання додаткового часу для виступу;

про зміну черговості виступів;

про надання слова запрошеним на засідання;

про передачу питання на розгляд відповідної комісії Ради;

про терміновість питань порядку денного;

про форму бюлетеня для таємного голосування;

про перерахунок голосів;

про взяття інформації до відома;

про встановлення терміну відповіді на депутатський запит;

інші процедурні питання.

5. При виникненні сумніву чи запропоноване до розгляду питання є процедурним, Радою про це приймається процедурне рішення.

Стаття 39. Набрання чинності рішень Ради.

1. Рішення Ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Радою не встановлено інший більш пізніший строк набрання цими рішеннями чинності. 

Рішення Ради нормативно-правового характеру оприлюднюються на офіційному сайті Ради або в інший визначений Радою спосіб не пізніше як у п’ятиденний термін після їх підписання головуючим на пленарному засіданні: Міським головою, Секретарем ради або депутатом, який за процедурним рішенням Ради головував на пленарному засіданні або при розгляді окремого питання порядку денного. 

Окремі рішення Ради підлягають державній реєстрації в органах юстиції. Такі акти набирають законної сили з моменту їх державної реєстрації.

2. Інші рішення Ради набирають чинності з моменту їх підписання головуючим на пленарному засіданні Міським головою, Секретарем ради або депутатом, який головував за процедурним рішенням Ради при розгляді даного рішення, якщо Радою не встановлено інший більш пізніший строк набрання цими рішеннями чинності.

  3. Контроль за виконанням рішень Ради здійснює визначена Радою постійна комісія та (або) визначений Радою заступник Міського голови.

 Стаття 40. Протокол, фонограма пленарного засідання Ради

 1. Засідання Ради протоколюються. Протоколювання засідань Ради організовує або здійснює Секретар Ради. 

У протоколі фіксуються:

день, місце, початок і час закінчення засідання Ради, тривалість перерв;

прізвище та ім’я головуючого на засіданні Ради та прізвища й імена присутніх депутатів (список присутніх на пленарному засіданні сесії Ради депутатів оформляється як додаток до протоколу);

прізвища та імена присутніх на засіданні Ради запрошених осіб і членів територіальної громади;

питання порядку денного, винесені на розгляд (у вигляді окремого рішення), а також усі подання, питання і пропозиції та спосіб їх вирішення;

назви і редакції документів, розповсюджених серед депутатів на засіданні Ради;

перелік рішень та результати виборів посадових осіб Ради;

зміни та доповнення до проєктів рішень Ради, які враховані або не враховані при голосуванні;

заяви щодо яких прозвучали вимоги про занесення їх до протоколу;

рішення щодо дисциплінарного впливу та прізвища тих, до кого вони були застосовані;

пропозиції внесені депутатами за результатами обговорення питань порядку денного.

2. На пленарному засіданні сесії міської ради здійснюється звукозапис, а у разі наявності технічних можливостей, відеозапис ходу його проведення-фонограма.

3. Фонограма сесії, записана на носіях електронної інформації, зберігається в Секретаря Ради протягом всього терміну повноважень Ради. Фонограма є невід’ємною частиною протоколу сесії та підлягає оприлюдненню у встановленому порядку.

РОЗДІЛ IV. ПІДГОТОВКА І РОЗГЛЯД ПРОЄКТІВ РЕГУЛЯТОРНИХ АКТІВ МІСЬКОЇ РАДИ

 Стаття 41. Підготовка і розгляд проєктів регуляторних актів Ради

1. Підготовка і розгляд проєктів регуляторних актів Ради здійснюється відповідно до плану діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів, що складається та затверджується Радою щорічно, але не пізніше 15 грудня поточного року. План діяльності з підготовки регуляторних актів є складовою частиною плану роботи Ради.

2. Після затвердження плану роботи Ради план діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів опубліковується у друкованому засобі масової інформації, або на сайті Ради протягом 10 днів після затвердження.

3. Рада може готувати чи розглядати  проєкт регуляторного акта який не внесений  до затвердженого плану діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів. У такому разі рішенням Ради вносяться відповідні зміни до плану не пізніше 10 робочих днів з дня:

а) початку підготовки проєкту, якщо проєкт розробляється регуляторним актом;

б) внесення проєкту на розгляд регуляторного органу якщо ініціатором розробки проєкту є інші  зацікавлені особи (громадяни, суб’єкти господарювання,тощо). 

Зміни до Плану діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів повинні бути обов’язково внесені не пізніше дня оприлюднення проєкту регуляторного акта. 

Стаття 42. Процедура розгляду регуляторного акта

1. Розробник регуляторного акта, відповідно до строку підготовки проєкту, встановленого планом діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів, подає постійній комісії міської ради, якій рішенням Ради надано статус відповідальної постійної комісії згідно положень Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Регуляторна комісія), проєкт регуляторного акта разом з аналізом регуляторного впливу.

2. Регуляторна комісія за наявності мотивованого подання депутата Ради, іншої постійної комісії Ради, може визначити експерта та доручити йому підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу проєкту регуляторного акта, внесеного цим депутатом Ради, постійною комісією Ради. 

У такому випадку аналіз регуляторного впливу не готується, а експертний висновок щодо регуляторного впливу готується відповідно до вимог статті 8 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

3. Постійна комісія Регуляторна комісія Ради, протягом 3 (трьох) робочих днів від дня надання документів залучає експерта (за потребою) для підготовки експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проєкту регуляторного акта. 

Строк підготовки експертного висновку встановлюється за домовленістю між постійною комісією Ради та залученим експертом.

4. На підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проєкт регуляторного акта при його внесенні на розгляд сесії Ради, а також експертного висновку щодо регуляторного впливу цього проєкту Регуляторна комісія протягом 5 (п’яти) робочих днів з дня отримання експертного висновку готує свої висновки про відповідність проєкту регуляторного акта вимогам  Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. У випадках, визначених цим Законом, такі висновки готуються на підставі експертного висновку щодо регуляторного впливу.

5. У разі, якщо експертний висновок щодо регуляторного впливу не був наданий Регуляторна комісіяпротягом строку встановленого для його підготовки, висновки постійної комісії Ради готуються на підставі аналізу регуляторного впливу, яким проєкт регуляторного акта супроводжувався при його внесенні, у триденний термін з дня закінчення терміну підготовки експертного висновку.

6. Це правило не застосовується у випадках, передбачених частиною третьою статті 49 цього Регламенту, у цьому разі Регуляторна комісія Ради, узгоджує з експертом продовження терміну підготовки експертного висновку.

7. Регуляторна комісіяповідомляє розробника регуляторного акта про висновки щодо цього акта.

8. У разі якщо Регуляторна комісія дійде до висновку, що проєкт регуляторного акта відповідає вимогам Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, розробник регуляторного акту або за його поданням постійна комісія Ради протягом 5 (п’яти) робочих днів з дня підготовки висновків оприлюднює одним зі способів, що передбачено ст. 13 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, проєкт регуляторного акта, аналіз регуляторного впливу (або експертний висновок) та встановлює строк протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються зауваження та пропозиції.

9. Розробник регуляторного акта розглядає усі зауваження і пропозиції щодо проєкту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

10. Доопрацьовані проєкт регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу подаються розробником до Регуляторної комісії.

11. Підготовлені висновки, доопрацьовані проєкт регуляторного акта і аналіз регуляторного впливу протягом 3 (трьох) робочих днів з дня надходження від розробника передаються для вивчення до постійної комісії Ради, до сфери відання якої належить супроводження розгляду проєкту регуляторного акта у Раді (відповідальна за підготовку проєкту рішення постійна комісія Ради), за винятком випадків, коли Регуляторна комісія є відповідальною за підготовку проєкту рішення.

12. При представленні на пленарному засіданні сесії Ради проєкту регуляторного акта голова Регуляторної комісіїдоповідає про висновки цієї постійної комісії Ради щодо відповідності проєкту регуляторного акта вимогам Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

13. Висновки Регуляторної комісії, передаються для вивчення постійній комісії Ради до сфери відання якої належить супроводження розгляду проєкту регуляторного акта у Раді.

14. Регуляторний акт не може бути прийнятий, якщо присутня хоча б одна з таких обставин:

відсутній аналіз регуляторного впливу;

проєкт регуляторного акту не був оприлюднений.

Стаття 43. Особливості організації та проведення сесій Борщівської міської ради в умовах надзвичайних ситуацій та/або надзвичайного стану

1. В умовах запровадження надзвичайної ситуації та/або надзвичайного стану, спричинених спалахами епідемій та пандемій, що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення та введення такого стану відповідно до законодавства на всій території України, Тернопільської області, Борщівського району та Борщівської міської територіальної громади, пленарні засідання міської ради можуть проводитися в режимі відеоконференції/аудіоконференції (дистанційне засідання).

2. Аудіоконференція проводиться у випадках технічної неможливості проведення відеоконференції.

3. До порядку денного дистанційних засідань можуть включатися виключно питання невідкладного внесення змін до місцевого бюджету, інші питання, щодо невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких наслідків надзвичайних ситуацій, спричинених спалахами епідемій та пандемій чи реалізації повноважень, пов’язаних з такими обставинами, процедурні питання.

4. Рішення про дистанційне засідання доводиться до відома депутатів ради і населення не пізніше як за 24 години до його початку із зазначенням порядку денного та порядку відкритого доступу до трансляції дистанційного засідання міської ради.

5. Рішення про дистанційне засідання розміщується на офіційному веб-сайті міської ради з одночасним направленням цієї інформації та проєктів рішень з супровідними документами на електронну адресу кожного депутата міської ради.

6. Рішення про визначення залу, у якому проводитиметься сесія міської ради в режимі відеоконференції/аудіоконференцій, приймається міським головою.

7. Під час проведення сесії в режимі відеоконференції/аудіоконференції у залі, в якому відбувається таке засідання, можуть перебувати лишеміський голова, секретар ради, доповідачі, працівники Ради, які здійснюють технічне забезпечення дистанційного засідання.

8. Перед відкриттям сесії в режимі відеоконференції/аудіоконференції проводиться запис депутатів, які приєдналися до участі у такому пленарному засіданні. Головуючий повідомляє про результати запису депутатів.

9. Сесія в режимі відеоконференції/аудіо конференції відкривається у разі, якщо для участі в ній за інформацією, наданою структурним підрозділом міської ради (виконавчого комітету), до повноважень якого належать питання щодо організації роботи та/або інформатизації і комп’ютерного забезпечення діяльності, записалися більше половини депутатів від загального складу міської ради .

10. Голосування депутатів на сесії в режимі відеоконференції/аудіоконференції відбувається наступним чином:

1) головуючий називає прізвище, ім’я та по батькові депутата в алфавітному порядку;

2) депутат після озвучення його прізвища особисто здійснює голосування із зазначенням позиції “за”, “проти” або “утримався”. Тривалість часу голосування кожного з депутатів становить не більш як 7 секунд. У разі необхідності тривалість часу голосування може бути збільшена головуючим.

У разі, якщо з технічних причин депутат не зміг проголосувати, такому депутату повторно надається можливість проголосувати.

Після завершення голосування всіма депутатами, які беруть участь у пленарному засіданні, головуючий оголошує результати голосування за проєкт рішення.

11. Запис дистанційного засідання є невід’ємною частиною протоколу засідання.

12. Технічне забезпечення та організація дистанційних засідань покладається на структурний підрозділ (підрозділи) міської ради (виконавчого комітету) до повноважень якого належать питання щодо організації роботи та/або інформатизації і комп’ютерного забезпечення діяльності.  

РОЗДІЛ V. ЕТИКА, ДИСЦИПЛІНА, КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ ТА ЗАХОДИ ВПЛИВУ

 Стаття 44. Норми депутатської етики та дисципліна

1. Депутат Ради, здійснюючи свої депутатські повноваження, повинен дотримуватися правил депутатської етики, в тому числі керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності; не допускати образливих висловлювань, не використовувати у публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських груп, фракцій, окремих депутатів Ради, громадян.

2. Під час виконання депутатських повноважень, для головуючого і депутатів є  неприпустимим вживання образливих, неетичних, лайливих висловів стосовно громадян, окремих депутатів, депутатського корпусу в цілому,  посадових осіб місцевого самоврядування, тощо. Неприпустимими є критика депутата за його позицію при голосуванні з окремого питання, зловживання та спекуляції при коментуванні прийнятих чи відхилених Радою рішень

3. Під час пленарного засідання голова, депутати, а також запрошені особи, присутні на засіданні члени територіальної громади міста та представники засобів масової інформації не повинні заважити виступаючим і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйняттю виступу, проведенню голосування, підбиття його підсумків (вигуками, оплесками, вставанням, тощо). Під час пленарного засідання головуючий, депутати, а також запрошені особи повинні вимкнути персональні засоби зв’язку або перевести їх у беззвучний режим. Запрошеним особам та представникам засобів масової інформації заборонено здійснювати та приймати телефонні дзвінки в залі під час проведення пленарного засідання.

4. Вимоги поведінки, визначені у частині третій цієї статті, застосовуються також під час проведення засідань постійних та тимчасових контрольних комісій Ради.

5. Головуючий на засіданні, депутати, інші присутні на пленарному засіданні Ради особи зобов’язані дотримуватись вимог цього Регламенту.

6. Міський голова, Секретар та депутат Ради зобов’язані вживати всі можливі заходи щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. 

Міський голова, Секретар, депутат міської ради, публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні Ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.

Якщо неучасть осіб, зазначених у частині шостій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності Ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті Радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання Ради, іншого колегіального органу.

Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні Ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов’язково вноситься до протоколу засідання Ради, іншого колегіального органу.

7.Здійснення контролю за дотриманням цих вимог, надання консультацій та роз’яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію Ради з питань  законності та регламенту.

 Стаття 45. Заходи впливу за порушення вимог Регламенту

1.За порушення вимог даного регламенту до порушника можуть застосовуватись наступні заходи впливу (стягнення):

1.1. Догана;

1.2. Сувора догана;

1.3. Позбавлення права на продовження виступу та відключення мікрофону;

1.4. Позбавлення права виступу до закінчення пленарного засідання.

2. Стягнення застосовуються за підтримки не менше 2/3 голосів депутатів, зареєстрованих на пленарному засіданні сесії Ради.

3. До застосування стягнення з метою наведення порядку в залі засідань головуючий на пленарному засіданні Ради або головуючий на засіданні комісії може оголосити порушнику попередження та перервати його виступ. У випадку, якщо порушник не припинив вчинення порушення або вчинив порушення повторно, головуючий або депутат вносить пропозицію накласти на порушника стягнення та пропонує адекватний, на його думку, вид стягнення. Головуючий зобов’язаний поставити дану пропозицію на голосування для прийняття процедурного рішення Ради (процедурного рішення комісії).

4. За систематичне (два і більше рази поспіль) невідвідування без поважних причин пленарних засідань Ради, засідань постійної чи тимчасової контрольної комісій депутату може бути оголошено догану з наступним оприлюдненням на офіційному сайті Ради.

5. За тривале (більше п’яти разів протягом року) невідвідування без поважних причин пленарних засідань Ради, засідань постійної чи тимчасової контрольної комісій депутату може бути оголошено сувору догану з наступним оприлюдненням інформації про цей факт на офіційному сайті Ради.

6. Пропуск депутатом протягом року більше половини пленарних засідань або засідань постійної комісії є підставою для внесення пропозиції про відкликання депутата за народною ініціативою.

7. Стягнення, передбачені пунктами 1.3 та 1.4 частини першої цієї статті Регламенту, застосовуються до порушників за невиконання вимог статей цього Регламенту, а також до порушників, що вчинили такі порушення на засіданнях постійної чи тимчасової контрольної комісій, в т.ч. шляхом виступів без дозволу, перевищення часу, відведеного для виступу, або висловлювань не з обговорюваного питання, або виступу не з тих підстав, з яких надано слово тощо.

8. Головуючий на засіданні зобов’язаний дотримуватись усіх норм та вимог, передбачених цим Регламентом. До головуючого на засіданні Ради (комісії) можуть бути застосовані стягнення, передбачені даним Регламентом. При цьому, головуючий не може ухилитись від поставлення на голосування питання про застосування до нього стягнення. Окрім цього, до головуючого можуть бути застосовані стягнення у вигляді догани або суворої догани за грубе і очевидне порушення порядку ведення засідання та неналежне виконання обов’язків головуючого, які встановлені цим Регламентом та нормами чинного законодавства.

РОЗДІЛ VI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ. ПОВНОТА ТА ДІЙСНІСТЬ РЕГЛАМЕНТУ

Стаття 46. Прийняття Регламенту та внесення змін до нього

1. Регламент Ради затверджується на пленарному засіданні ради більшістю голосів від загального складу депутатів ради.

2. Зміни та доповнення до Регламенту можуть бути внесені рішенням Ради, прийнятим більшістю депутатів від загального складу ради, за умови їх попереднього розгляду постійною комісією міської ради з питань регламенту. Ініціаторами внесення змін та доповнень до Регламенту можуть бути Міський голова, Секретар Ради, депутат Ради, а також постійна комісія Ради.

Стаття 47. Повнота та дійсність Регламенту

1. Регламент регулює діяльність Ради та припиняє свою чинність з моменту ухвалення нового Регламенту Радою наступного скликання.

2. Контроль за дотриманням регламенту покладається на Міського голову, секретаря Ради, постійну комісію Ради з питань регламенту. Під час пленарного засідання Ради контроль за дотриманням регламенту покладається на головуючого на пленарному засіданні, секретаря Ради та постійну комісію з питань регламенту.

3. У випадку виявлення суперечності між рішенням Ради і цимРегламентом застосовуються положення Регламенту. Спори про дійсність положень Регламенту заборонені, окрім судового оскарження його окремих положень.

Міський голова Ігор ЧОПИК