Меню Закрити

Антикорупційна політика, запобігання та виявлення корупції

Як повідомити про корупційне правопорушення

Борщівська міська рада співпрацює з особами, які добросовісно повідомляють про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції». Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави.

Повідомлення про корупцію можна подати через:

  • спеціальну телефонну лінію
  • спеціальну та загальну електронну пошту Відділу юридичного забезпечення, взаємодії з правоохоронними органами та запобігання корупції виконкому Борщівської міської ради
  • офіційний веб-сайт Борщівської міської ради
  • засобами поштового зв’язку
  • на особистому прийомі громадян начальником Відділу юридичного забезпечення, взаємодії з правоохоронними органами та запобігання корупції виконкому Борщівської міської ради, керівництвом міської ради та її виконавчих органів, інформацію про який розміщено на офіційному вебсайті Борщівської міської ради у розділі «Графік прийому громадян» рубрики «Приймальня»;
  • шляхом заповнення on-line форми.
  1. Спеціальна телефонна лінія, за якою приймаються повідомлення про корупційне правопорушення: +38 (098) 730-56-76.

Режим роботи спеціальної телефонної лінії: понеділок — четвер: з 9-ї год до 17 год., п’ятниця: з 9-ї год. до 15 год. 45 хв. з щоденною перервою з 13 год. до 14 год.

  1. Електронна поштова скринька:

спеціальна: 04058485_ms255970@mail.gov.ua

відділу юридичного забезпечення: urysty@borschivrada.gov.ua

Режим роботи захищеної електронної поштової скриньки: понеділок — четвер: з 9-ї год до 17 год., п’ятниця: з 9-ї год. до 15 год. 45 хв. з щоденною перервою з 13 год. до 14 год.

  1. Офіційний вебсайт Борщівської міської ради: 

https://www.borschivrada.gov.ua, розділ «Антикорупційна політика» у рубриці «Громадськості».

       4. Поштова адреса: вул. Грушевського, буд. 2, м. Борщів, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48702. У разі направлення повідомлення поштою у ньому слід робити позначку такого змісту: «Про корупцію».                                        

    5. Особистий прийом громадян начальником Відділу юридичного забезпечення, взаємодії з правоохоронними органами та запобігання корупції виконкому Борщівської міської ради проводиться щосереди з 10 до 13 години, запис за телефоном (03541) 2-1264.

  1. Заповнення on-line форми

*********************

 Примітки

Інформація у повідомленні про корупцію — факти про порушення вимог Закону особами, визначеними у статті 3 Закону має містити одну або декілька з таких ознак:

  • порушення обмежень щодо отримання подарунка, передбачені статтею 23 Закону;
  • запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені статтями 28-36 Закону;
  • порушення встановлених Законом обмежень щодо одержання пільг, послуг і майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування, передбачені статтею 54 Закону;
  • порушення вимог щодо обмеження спільної роботи близьких осіб, передбачені статтею 27 Закону;
  • порушення вимог стосовно обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачені статтею 25 Закону;
  • недотримання актів законодавства з питань етичної поведінки, передбачені статтями 37, 38 Закону;
  • порушення вимог фінансового контролю, передбаченого статтями 45-46,48-52 Закону;
  • порушення, пов’язані з організацією роботи із запобігання і виявлення корупції;
  • порушення вимог проведення спеціальної перевірки, передбаченої статтею 56 Закону.

       УВАГА! Повідомлення підлягають розгляду за наявності таких реквізитів:

  • прізвища, ім’я, по батькові особи, яка ймовірно вчинила правопорушення, її посада та місце роботи;
  • тексту повідомлення, що містить інформацію про факти вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, яка може бути перевірена;
  • прізвища, імені, по батькові, адреси та підпису особи, яка надіслала повідомлення (за бажанням автора повідомлення).

      Зразок форми письмового повідомлення про корупцію що надсилається на поштову адресу Борщівської міської ради: вул. Грушевського, буд. 2, м. Борщів, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48702 з позначкою: «Про корупцію».

      Вимоги до анонімних повідомлень про корупцію та порядок їх розгляду визначаються частиною п’ятою статті 53 Закону України «Про запобігання корупції».

Повідомте нам про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, інше порушення Закону України «Про запобігання корупції» шляхом заповнення однієї із запропонованих форм з можливістю надати підтверджуючі фото-, відео-, аудіоматеріали.

        Корупційні правопорушення, про які, зокрема (але не виключно), можна повідомити:

  • порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо фінансового контролю (відомості, що зазначаються в електронних деклараціях);
  • порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності;
  • порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо одержання подарунків, спільної роботи близьких осіб, а також інших обмежень та заборон.

Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення

– Положення про Порядок перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій

Рішення міської ради, виконавчого комітету, розпорядження міського голови:

Рішення міської ради від 23.12.2021 № 1781 “Про затвердження Цільової комплексної програми профілактики правопорушень, протидії злочинності, корупції та тероризму в Борщівській міській територіальній громаді на 2022-2025 роки”

Рішення міської ради від 23.12.2021 № 1783 “Про розгляд подання керівника Чортківської окружної прокуратури від 16.11.2021 №6768ВИХ.-21 в порядку частини 3 статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції»

Рішення виконкому міської ради від 16.12.2021 № 459 “Про стан злочинності та співпраці органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами у протидії злочинним проявам, корупції та забезпеченні дотримання громадського порядку в Борщівській міській територіальній громаді у 2021 році»

Роз’яснення Національного агентства щодо подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку (тут)

*******************

Звертаємо Вашу увагу, що 01 січня 2022 року розпочався черговий етап подання щорічних декларацій за 2021 рік особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який триватиме до 31 березня 2022 року включно.

         Відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) посадові особи місцевого самоврядування та депутати місцевих рад зобов’язані щорічно подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, яку визначає Національне агентство.

         В електронній декларації необхідно вказувати:

         – унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (ЄДДР) – УНЗР, знаходиться знизу з правого боку та складається з послідовності восьми та п’яти цифр. Перші 8 цифр – це дата народження у форматі «рік народження, місяць і дата». Даний запис в реєстрі виникає після отримання біометричних документів (закордонного паспорта нового зразка або ID-картки);

         – серію та номер паспорта громадянина України, або ID-картки, або свідоцтва про народження;

         – банківські та інші фінансові установи, в яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (зазначають найменування банку або іншої фінансової установи/ тип рахунку/ номер рахунку);

         – дані про об’єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.

         Членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або дітьми, вважаються особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації.

Подання ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО СУТТЄВІ ЗМІНИ В МАЙНОВОМУ СТАНІ суб’єкта декларування

         Частиною четвертою статті 52 Закону визначено обов’язок суб’єктів декларування подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані протягом 10 днів з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (113,5 тис. грн у 2021 році).

         Положення частини четвертої цієї статті застосовуються до суб’єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 цього Закону.

Звертаємо увагу, що відповідно до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення наступає адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідно до статті 366-2 Кримінального Кодексу України наступає кримінальна відповідальність за умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Пропонуємо врахувати рекомендації Національного агентства з питань запобігання корупції щодо застосування антикорупційних норм під час заповнення декларації:

  1. Перед початком роботи з Реєстром декларацій переконайтеся у наявності усієї необхідної інформації для заповнення декларації.
  2. Завчасно переконайтеся у наявності доступу до Реєстру, правильної електронної пошти та чинності кваліфікованого електронного підпису, перевірте строк дії сертифіката КЕП. Звертаємо Вашу увагу, що в разі зміни КЕП, після отримання нового КЕП необхідно зайти на сторінку входу до Реєстру https://portal.nazk.gov.ua/login і скористатись посиланням: «Я змінив свій особистий ключ». У полі «Електронна адреса, яка зазначена у Вашому персональному електронному кабінеті» потрібно вказати електронну поштову скриньку, з якою зареєстрований декларант в Реєстрі, та натиснути кнопку «Вислати код для відновлення». На вказану поштову скриньку надійде лист «Зміна КЕП / ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ». Для зміни КЕП необхідно перейти за посиланням у листі, після цього у полі Акредитований центр сертифікації ключів (АЦСК) правильно обрати Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг (КНЕДП), який Вам видав КЕП, зі списку, обрати файл ключа та ввести пароль особистого ключа КЕП і натиснути кнопку «Змінити КЕП». Після успішного виконання вказаних дій з’явиться повідомлення про розгляд поданої заявки. Заявки на зміну КЕП розглядаються протягом 1 доби у робочий час.
  3. Не затягуйте початок заповнення декларації, оскільки декларації заповнюються та подаються в електронному вигляді. У випадку одночасної роботи в системі дуже великої кількості осіб, система може давати збої. У разі таких збоїв декларація може бути подана з порушенням строку, встановленого Законом, за що встановлена відповідальність.
  4. Перевіряйте усю інформацію, яку вносите до декларації, одержуйте документальне підтвердження, зберігайте усі документи.
  5. Заповнюйте декларацію уважно і у декілька етапів, зберігайте чернетки. Перед накладанням КЕП збережіть заповнену декларацію у форматі PDF. Переконайтеся у тому, що декларація відображається в Реєстрі як подана.
  6. Якщо після подання декларації виявили у ній помилку, виправте її. На це дається 7 днів і 3 спроби. Якщо виявили пізніше – повідомте НАЗК через персональний кабінет реєстру.

Враховуючи вимоги антикорупційного законодавства, просимо подати щорічну декларацію у встановлені Законом терміни

Перелік корупційних правопорушень, за вчинення яких передбачено кримінальну відповідальність

Відповідно до примітки до статті 45 Кримінального кодексу України корупційними злочинами, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, згідно з цим Кодексом вважаються злочини, передбачені:

статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем);

статтею 262 (викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем);

статтею 308 (викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем);

статтею 312 (викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем);

статтею 313 (викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням);

статтею 320 (порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів);

статтею 357 (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження);

статтею 410 (викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем).

Згідно з приміткою до статті 45 Кримінального кодексу України також корупційними злочинами, відповідно до цього Кодексу, вважаються злочини, передбачені: статтею 210 (нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням);

статтею 354 (підкуп працівника підприємства, установи чи організації);

статтею 364 (зловживання владою або службовим становищем);

статтею 3641 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми);

статтею 3652 (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги);

статтею 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою);

статтею 3682 (незаконне збагачення);

статтею 3683 (підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми);

статтею 3684 (підкуп особи, яка надає публічні послуги);

статтею 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі);

статтею 3692 (зловживання впливом).

Згідно з статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України встановлена така підслідність щодо досудового розслідування корупційних кримінальних правопорушень: Національна поліція України – щодо злочинів, передбачених статтями 262, 308, 312, 313, 320, 357, 3641 , 3652 , 3683 , 3684 Кримінального кодексу України. Національне антикорупційне бюро України – щодо злочинів, передбачених статтями 191, 210, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 368, 3682 , 369, 3692 , 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) злочин вчинено: Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України; державним службовцем, посада якого належить до категорії “А”; депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; суддею, суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов’язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України “Про прокуратуру”; особою вищого начальницького складу державної кримінально- виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище; військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; керівником суб’єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 3692 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Перелік правопорушень, пов’язаних з корупцією за вчинення яких передбачено адміністративну відповідальність

Відповідно до глави 13-А “Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією” Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність передбачена за:

порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 1724 );

порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (стаття 1725 );

порушення вимог фінансового контролю (стаття 1726 );

порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 1727 );

незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень (стаття 1728 );

невжиття заходів щодо протидії корупції (стаття 1729 ).

Згідно зі статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 – 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, передбачені статтями 1724 – 1729 , мають право складати уповноважені на те посадові особи Національної поліції України та Національного агентства з питань запобігання корупції.

Перелік правопорушень, пов’язаних з корупцією, за вчинення яких може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності (не є виключним)

1. Неприйняття антикорупційної програми, неподання на погодження антикорупційної програми Національному агентству (стаття 19).

2. Обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища (стаття 22 Закону).

3. Обмеження щодо одержання подарунків (стаття 23 Закону).

4. Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 25 Закону).

5. Обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування (стаття 26 Закону).

6. Обмеження спільної роботи близьких осіб (стаття 27 Закону).

7. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 28 Закону).

8. Порушення правил етичної поведінки (статті 38-44).

9. Недотримання вимог статті 53: розголошення інформації про викривача; відсутність умов для повідомлень про порушення вимог Закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку; невиконання вимог розгляду анонімного повідомлення; відсутність негайного реагування у вигляді письмового повідомлення про вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.

10. Недотримання вимог щодо організації проведення спеціальної перевірки (статті 56-58).

11. Непроведення службового розслідування стосовно особи, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення (стаття 65).

12. Недотримання вимог щодо незаконних актів та правочинів (стаття 67).

ПАМ’ЯТКА
посадовим особам Борщівської міської ради та її виконавчих органів щодо запобігання вчиненню корупційних правопорушень

Корупція в Україні набула ознак системного явища, яке поширює свій негативний вплив на всі сфери суспільного життя, все глибше укорінюючись у повсякденному житті як основний, швидкий та найбільш дієвий протиправний засіб вирішення питань, досягнення певних цілей.

В умовах соціально-економічних реформ, які наразі здійснюються в державі, пріоритетними напрямами антикорупційної політики мають стати виявлення та усунення умов, що сприяють або можуть сприяти виникненню корупції, а також запобігання спробам їх створити.

Корумпована поведінка посадової особи порушує законність та мораль, завдає шкоди інтересам суспільства та громадян, дискредитує орган місцевого самоврядування, ганьбить репутацію посадової особи, руйнує довіру громадян в неупередженість та об’єктивність органів місцевого самоврядування.

Корупцію в органах місцевого самоврядування легше подолати тоді, коли кожен поставить собі за мету їй запобігати. Саме тому, посадова особа зобов’язана не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам суспільства, органів місцевого самоврядування та держави чи негативно вплинути на її репутацію.

Неухильно дотримуйтесь обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством України.Уникайте дій, які можуть бути сприйняті як підстава підозрювати Вас у корупції. Сумлінно виконуйте покладені на Вас службові обов’язки та будьте прикладом як для своїх колег, так і для пересічних громадян.

Своєю поведінкою демонструйте нетерпимість до будь-яких проявів корупції, відкидайте пропозиції про незаконні послуги, чітко розмежовуйте службу і приватне життя, давайте оточуючим зрозуміти, що не тільки не будете самі приймати участі у корупційних діях, але й не будете приховувати корупційних дій своїх колег.

Рішуче припиняйте спроби втягнути Вас у корупційні дії.

Уживайте заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів.

Слід пам’ятати, що відповідно до законодавства, особи, уповноважені на виконання функцій місцевого самоврядування, зобов’язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі – Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Якщо в конкретних випадках Ви вбачаєте можливість зіткнення Ваших службових обов’язків та особистих інтересів або інтересів близьких Вам осіб, невідкладно у письмовій формі повідомте про це безпосереднього керівника з метою вжиття ним відповідних заходів (наприклад, звільнення Вас від виконання завдання).

Відхиляйте протиправні пропозиції сторонніх осіб.

Відмовляйтеся від виконання роботи за сумісництвом, якщо це суперечить вимогам законодавства.

Дотримуйтесь законодавства стосовно сумісництва, відповідно до якого, особам, уповноваженим на виконання функцій місцевого самоврядування, забороняється:

1) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;

2) входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Пам’ятайте, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів:

1) відмовитися від пропозиції;

2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;

3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;

4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Забороняється приймати неправомірну вигоду або дарунок для використання в подальшому як доказу.

Якщо Ви виявили у своєму службовому приміщенні чи передану в інший спосіб неправомірну вигоду або дарунок, Ви зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації.

Про виявлення неправомірної вигоди або дарунка складається акт, який підписується особою, яка виявила неправомірну вигоду або дарунок, та його безпосереднім керівником.

Працюйте так, щоб Вашу роботу можна було в будь-який момент перевірити.

Ваша робота повинна бути прозорою та зрозумілою для керівництва, колег та інших працівників міської ради.

Запобігайте корупції, викриваючи випадки корупційних дій.

Якщо Ви маєте інформацію про вчинення Вашими колегами корупційного діяння, порушення спеціальних обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», або поведінка Ваших колег дає Вам конкретні підстави підозрювати їх в корупційних діях, не вагайтесь та у письмовій формі повідомте про це свого безпосереднього керівника. Важливо, щоб Ви висловлювали підозру лише тоді, коли у Вас для цього є об’єктивні підстави. Не можна допустити ситуацію, в якій будь-кого звинувачують, не маючи конкретних доказів.

Особа не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці тощо) у зв’язку з повідомленням нею про корупційне правопорушення, вчинене іншою особою.

ПОЛОЖЕННЯ 
про консультації з громадськістю в Борщівській міській територіальній громаді

  1.  Це Положення про консультації з громадськістю в Борщівській міській територіальній громаді (далі – Положення)визначає порядок організації і проведення Борщівською міською радою (далі – Рада), її виконавчими органами консультацій з громадськістю з питань, що належать до їх компетенції.
  2. Консультації з громадськістю є однією з форм участі Борщівської міської  територіальної громади (далі – територіальна громада, Борщівська ТГ) у вирішенні питань місцевого значення. Вони проводяться з метою залучення територіальної громади до прийняття управлінських рішень, надання можливості для вільного доступу до інформації про діяльність Ради, її виконавчих органів, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості їх діяльності. 
  3. Результати проведення консультацій з громадськістю враховуються Радою, її виконавчими органами під час прийняття рішень. 
  4. Консультації з громадськістю організовує і проводить Рада, її виконавчі органи, які є розробниками проєкту нормативно-правового акта або готують пропозиції щодо вирішення певного питання, за допомогою відповідальної посадової особи чи структурного підрозділу з питань громадської участі (далі – відповідальний орган). 
  5. Виконавчий комітет Борщівської міської ради щороку складає орієнтовний план проведення консультацій з громадськістю в територіальній громаді (далі – орієнтовний план) з урахуванням пропозицій Ради, її виконавчих органів, консультативно-дорадчих органів, утворених при Раді, жителів  територіальної громади та інститутів громадянського суспільства, які здійснюють діяльність на території Борщівської ТГ, а також результатів проведення попередніх консультацій з громадськістю. 

Орієнтовний план щорічно оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради до 15 січня поточного року.

  1. Інформація, пов’язана з організацією та проведенням консультацій з громадськістю, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради.  
  2. Інститути громадянського суспільства, що здійснюють діяльність на території Борщівської ТГ, можуть ініціювати проведення консультацій з громадськістю з питань, не включених до орієнтовного плану, шляхом подання відповідних пропозицій до Ради.

У разі надходження пропозицій щодо проведення консультацій з громадськістю з одного й того самого питання від не менше ніж трьох інститутів громадянського суспільства, які діють у межах територіальної громади, такі консультації проводяться Радою, її виконавчими органами обов’язково. 

  1. Рада, її виконавчі органи під час проведення консультацій з громадськістю взаємодіють із засобами масової інформації, надають їм необхідні інформаційно-аналітичні матеріали. 
  2. Консультації з громадськістю проводяться у формі публічного громадського обговорення (безпосередня форма) та вивчення громадської думки (опосередкована форма). 

Консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та вивчення громадської думки з одних і тих самих питань можуть проводитись одночасно.

  1. Проєкти регуляторних актів виносяться на громадське обговорення з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
  2. Публічне громадське обговорення передбачає організацію і проведення таких публічних заходів: 

– конференцій, форумів, громадських слухань, круглих столів, зборів, зустрічей, нарад з громадськістю; 

– радіодебатів, Інтернет- та відео-конференцій, електронних консультацій. 

  1. Публічне громадське обговорення здійснюється Радою, її виконавчими органами у такому порядку: 

1) визначення питання, яке планується винести на обговорення; 

2) прийняття рішення про проведення обговорення; 

3) розробка плану заходів з організації та проведення обговорення (за потреби); 

4) вжиття заходів для забезпечення залучення всіх заінтересованих сторін, а також суб’єктів господарювання, інститутів громадянського суспільства та інших заінтересованих суб’єктів (далі – заінтересовані сторони); 

5) оприлюднення інформації про проведення обговорення на офіційному веб-сайті Ради та в інший прийнятний спосіб; 

6) збір та аналіз інформації про оцінку громадськістю ефективності запропонованого шляху вирішення питання; 

7) формування експертних пропозицій щодо альтернативного вирішення питання; 

8) забезпечення врахування результатів обговорення під час прийняття остаточного рішення; 

9) аналіз результатів обговорення; 

10) оприлюднення результатів обговорення на офіційному веб-сайті Ради та в інший прийнятний спосіб. 

З метою належного організаційного забезпечення проведення публічного громадського обговорення Рада та її виконавчі органи можуть утворювати робочу групу за участю заінтересованих сторін. 

  1. Інформаційне повідомлення про проведення публічного громадського обговорення має містити: 

1) найменування Ради, її виконавчого органу, які проводять публічне громадське обговорення; 

2) питання або назва проєкту акта, винесеного на обговорення, адреса (гіпертекстове посилання) опублікованого на офіційному веб-сайті Ради тексту проєкту акта; 

3) можливі варіанти вирішення питання; 

4) соціальні групи населення та заінтересовані сторони, на які поширюватиметься дія прийнятого рішення; 

5) можливі наслідки запровадження рішення для різних соціальних груп населення та заінтересованих сторін; 

6) відомості про строк, місце, час заходів, порядок публічного громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників; 

7) спосіб забезпечення участі в публічному громадському обговоренні представників визначених соціальних груп населення та заінтересованих сторін; 

8) поштова й електронні адреси, строк і форма подання письмових пропозицій та зауважень; 

9) адреса і номер телефону, за якими надаються консультації з питання, що винесено на публічне громадське обговорення; 

10) прізвище, ім’я відповідальної особи Ради, її виконавчих органів; 

11) строк і спосіб оприлюднення результатів публічного громадського обговорення. 

  1. Публічне громадське обговорення розпочинається з дня оприлюднення інформаційного повідомлення про його проведення. Строк проведення публічного громадського обговорення визначається Радою, її виконавчими органами і не може бути меншим за 7 календарних днів.
  2. Пропозиції та зауваження подаються в усній та письмовій формі під час публічних заходів, надсилаються на поштову та електронні адреси, вказані в інформаційному повідомленні, або на адреси посадових осіб, розміщені на офіційному веб-сайті Ради. 

Під час проведення заходів у рамках публічного громадського обговорення визначеною органом місцевого самоврядування особою ведеться протокол, у якому фіксуються висловлені в усній формі пропозиції та зауваження.

Пропозиції та зауваження, що надходять до Ради, її виконавчих органів, протоколи публічних заходів оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради протягом 5 робочих днів після їх надходження (проведення заходу, що протоколюється).   

Заінтересовані особи подають пропозиції і зауваження у письмовій формі із зазначенням свого найменування та місцезнаходження. 

Анонімні пропозиції не реєструються і не розглядаються. 

  1. Пропозиції та зауваження, що надійшли під час публічного громадського обговорення, вивчаються та аналізуються Радою, її виконавчими органами із залученням (за потреби) відповідних фахівців. 
  2. За результатами публічного громадського обговорення Рада, її виконавчі органи готують звіт, в якому зазначається: 

– найменування Ради, її виконавчого органу, які проводили обговорення; 

– зміст питання або назва проєкту акта, що виносилися на обговорення; 

– інформація про осіб, що взяли участь в обговоренні; 

– інформація про пропозиції, що надійшли до Ради, її виконавчих органів за результатами обговорення, із зазначенням автора кожної пропозиції; 

– інформація про врахування пропозицій та зауважень з обов’язковим обґрунтуванням прийнятого рішення та причин неврахування пропозицій та зауважень; 

– інформація про рішення, прийняті за результатами обговорення. 

  1. Результати публічного громадського обговорення (у томі числі звіт) доводяться до відома громадськості шляхом оприлюднення на офіційному веб-сайті Ради та в інший прийнятний спосіб протягом 5 робочих днів після його закінчення. 
  2. Вивчення громадської думки здійснюється шляхом: 

– проведення соціологічних досліджень та спостережень (опитування, анкетування, контент-аналіз інформаційних матеріалів, фокус-групи тощо); 

– створення телефонних «гарячих ліній», проведення моніторингу коментарів, відгуків, інтерв’ю, інших матеріалів у друкованих та електронних засобах масової інформації для визначення позицій різних соціальних груп населення та заінтересованих сторін; 

– опрацювання й узагальнення висловлених у зверненнях громадян пропозицій та зауважень з питання, що потребує вивчення громадської думки. 

  1. Вивчення громадської думки здійснюється Радою, її виконавчими органами у такому порядку: 

1) визначення: 

– потреби у вивченні громадської думки з окремого питання; 

– питання, з якого проводиться вивчення громадської думки, альтернативних пропозицій щодо його вирішення; 

– строку, форми і методів вивчення громадської думки; 

– дослідницьких організацій, фахівців, експертів, громадських організацій, які проводитимуть вивчення громадської думки (на конкурсній основі); 

– ступеня репрезентативності соціальних груп населення та заінтересованих сторін, думка яких досліджується; 

2) отримання підсумкової інформації за результатами вивчення громадської думки; 

3) узагальнення громадської думки щодо запропонованого вирішення питань, що потребували вивчення громадської думки; 

4) забезпечення врахування громадської думки під час прийняття Радою, її виконавчими органами остаточного рішення з питань, що потребували вивчення громадської думки; 

5) оприлюднення на офіційному веб-сайті Ради та в інший прийнятний спосіб результатів вивчення громадської думки (у тому числі звіту) протягом 5 робочих днів з моменту його завершення. 

  1. У звіті про результати вивчення громадської думки зазначаються: 

1) найменування міської ради, її виконавчих органів, які організували вивчення громадської думки (вивчали громадську думку); 

2) найменування частини територіальної громади у разі вивчення громадської думки в межах окремого населеного пункту, частини територіальної громади; 

3) соціальні групи населення та заінтересовані сторони, вивчення думки яких проводилося; 

4) тема та питання, з яких проводилося вивчення громадської думки; 

5) методи, що застосовувалися для вивчення громадської думки; 

6) ступінь допустимого відхилення від обраної моделі дослідження; 

7) інформація про осіб, що проводили вивчення громадської думки; 

8) узагальнення громадської думки щодо запропонованого вирішення питань, що потребували вивчення громадської думки, та її врахування під час прийняття Радою, її виконавчими органами остаточного рішення; 

9) обґрунтування прийнятого рішення у разі неврахування результатів вивчення громадської думки. 

  1. Для організації вивчення громадської думки з метою отримання об’єктивної та достовірної інформації Рада може, відповідно до законодавства, укладати договори з дослідницькими організаціями, фахівцями, експертами, інститутами громадянського суспільства про проведення на умовах відкритого конкурсу фахових, наукових соціологічних досліджень, спостережень, експрес-аналізу пропозицій різних соціальних груп населення та заінтересованих сторін. 
  2. За порушення вимог цього Положення Рада, її виконавчі органи несуть відповідальність згідно з законодавством.